Глава 13

Чоловік глянув на нього як на наївного.

— Ти все зрозумієш , коли дізнаєшся , що насправді стоїть за цим експериментом . Це непросто наука. Це початок нової ери . А ти - частина цього процесу . Ти один із тих , хто буде мати можливість піти далі.

Андрій вже не міг бути таким впевненим у своїй рішучості . Все , що він чув здавалося неймовірним , неможливим , навіть страшним. Але коли погляд його співрозмовника став більш суворим , Андрій зрозумів , що він не жартує.

— Я йду далі - сказав він , вже не в силах зупинитися , — Я мушу знати правду.

Чоловік схилив голову , наче визнаючи , що він не може його зупинити.

— Ти будеш там , де всі інші не витримують , Андрію. І коли ти опинишся по ту сторону , зрозумієш , що ти не той , ким був до цього.

Андрій не відповів . Його рука автоматично потягнулася до дверей , що вели глибше в лабараторію. Він був на межі розуміння чогось , що виходило за межі того , що він міг уявити . І , незважаючи на весь страх і сумніви , він був готовий зробити цей крок.

Відкривши двері , він ступив у темряву , що ховалася за ним.

Андрій вступив у темряву , і як тільки двері за ним зачинилися , навколо нього почала змінюватися атмосфера . Повітря стало важким , і він відчув , як його дихання стало гучним у тиші цього місця. Вона була абсолютно іншою , відмінно від звичного світу , в якому він жив .

Декілька кроків уперед , і перед ним відкрилося велике приміщення , освітлене кількома слабкими лампами. Але найбільш вражаючим було те ,що все виглядало нереальним . Стіни були покриті технологічними пристроями , з невеличкими дисплеями та провідними системами , які Андрій не міг зрозуміти. У повітрі стояв специфічний запах — неначе суміш старої технології і хімії. І все навколо було занедбане , як науковий комплекс , що давно забули. Однак нещодавно тут , ймовірно , щось відбувалося .

У центрі приміщення стояв великий металевий стіл , на якому були розкладені документи , схожі на ті , що бачив Андрій раніше. Він підійшов до них і побачив надруковані дані , що містили математичні формули , але деякі з них виглядали так , ніби мали справу з паралельними вимірами. Одне слово , яке привернуло його увагу , було «перехід»

Андрій взяв аркуш , але раптом почув чийсь голос позаду себе. Знову цей чоловік , що розповідав про інші реальності.

— Ти почав розуміти , що тут відбувається ? - запитав він , його голос був важким і глухим , немов відлуння , що залишалося після того , як у кімнаті хтось пройшов.

Андрій не обертався.

— Що це ? Що таке "перехід" ? Це не просто лабараторії дослідження. Це ж зовсім інше .

Чоловік підійшов блище , і цього разу його обличчя стало серйозним .

— Ти на межі. І все , що типобачиш далі , назавжди змінить твоє розуміння світу. Це непросто наука. Це експеримент з існуванням самого часу та простору . "Перехід" — це можливість переміщатися між паралейними реальностями , місцями , де все , що ти знаєш , може бути зовсім іншим. Де ти сам можеш бути зовсім іншим.

Андрій відчув , як його серце б'ється швидше , а коли в мозку почали складатися елементи цієї загадки. Що він почав розуміти ? Чи це означало , що все , що він пережив до цього значно більшого?

— Ви хочете сказати , що ці зникнення - це непросто люди , яких зникли в нашій реальності ? Вона переміщуються туди , в інші світи ?

Чоловік кивнув.