Розділ 1: “Шепіт між світами”

Вона прокинулася в тумані, що ліг долиною, мов розлита по землі вуаль. Повітря стояло вогке й важке, ніби саме щось чекало. Ліна, чия магія досі тліла десь на межі забуття, одразу відчула: щось не так. Це був не просто туман — він нашіптував. І шепіт знав її ім’я.

Ліна була відьмою, але зовсім не такою, як інші. Вона не знала традиційних заклять і не могла керувати стихіями. Її сила була інакшою — вона відчувала емоції інших людей, наче вони належали їй. Це не був дар, радше прокляття, яке супроводжувало її з дитинства. Ліна ловила чужі почуття навіть здалеку. Іноді це допомагало: вона розуміла, чи можна довіряти людині, або знаходила слова, щоб втихомирити неспокійні душі. Але частіше ця здатність обтяжувала — у її грудях пломеніли чужі страхи, біль і злість, які не давали спокою.

Того вечора, коли вона стояла біля озера, затуманеного шепотом, вона відчула зовсім іншу емоцію — це була любов, але не звичайна любов. Це була любов, що горіла, наче стихія, яка могла зруйнувати все на своєму шляху.

Ліна повернулася, і перед нею стояв він.

Його погляд був глибоким, таким, що словами не описати. Очі, в яких ховалися всі таємниці цієї землі. Він не був ні людиною, ні звичайним магом. Його звали Фаел, і він належав до світу, про який Ліна знала лише з легенд.

«Ти відчула?» — тихо запитав він, хоча це більше було констатацією, ніж справжнім питанням. Він відчував її. Він бачив, як вона читає емоції, і це його не лякало — навпаки, це притягувало.

“— Що ти від мене хочеш? — спокійно запитала Ліна, хоча серце стукотіло частіше, ніж зазвичай.

— Я прийшов навчити тебе іншої магії. Той, хто вміє відчувати, може змінити не лише інших — він здатен змінити й себе. Ти прагнеш цього, чи не так? — зробив крок ближче він.

Ліна слухала його, але всередині щось протестувало. Вона була відьмою, та ця магія… ця магія виходила за межі всього, у що вона вірила.

Він простягнув руку до її обличчя, і Ліна відчула, як його доторк проникає в неї глибше, ніж будь-яка магія. Він не змінював її фізично, але змінював її світогляд, її сенс існування. Вона відчула в собі щось нове, щось сильне, здатне спалити її зсередини, змусити зробити крок, який вона ніколи не робила б раніше.

“Ти можеш змінити все”, — прошепотів він, і в його голосі було більше ніж просто обіцянка. Це була істина, яку він знав. І Ліна, дивлячись у його очі, знала: від цього моменту її життя більше не буде таким, як раніше