Знаєш чого,зазвичай,не вистачає?
Кроків,які ти з іншими просто не сплутаєш
Чай,що заварений,помірно так,ніби скучає
Звуки північні,гострі,виразні,їх слухаєш
Тембру отого,що ні на кого не схожий,бракує
Вишні з черешнями ті,хто не в темі,не відрізняють
Уява циклічна,та все одно свіжо малює
Мости,що привабливо крилами за спиною палають
Вітру,піднесенння, щирості бажати б на здачу
Хитрі ті прояви,приходять коли все заслабне
Може я ,хоч і небагато,зате якось цікаво для тебе значу
Це,що душити здатен,своє неповторно нахабне
На сторожі всього,що здавалося перспективою
У полоні стереотипного, хриплої мелодії
Я вважав би тебе все одно. Отією, особливою
Починайте без мене,пишу я свою рапсодію...
Відредаговано: 26.01.2024