Тіні забутих мрій

Знаєш?

Знаєш чого,зазвичай,не вистачає?

Кроків,які ти з іншими просто не сплутаєш 

Чай,що заварений,помірно так,ніби скучає

Звуки північні,гострі,виразні,їх слухаєш

Тембру отого,що ні на кого не схожий,бракує

Вишні з черешнями ті,хто не в темі,не відрізняють 

Уява циклічна,та все одно свіжо малює

Мости,що привабливо крилами за спиною палають

Вітру,піднесенння, щирості бажати б на здачу

Хитрі ті прояви,приходять коли все заслабне 

Може я ,хоч і небагато,зате якось цікаво для тебе значу

Це,що душити здатен,своє неповторно нахабне 

На сторожі всього,що здавалося перспективою

У полоні стереотипного, хриплої мелодії

Я вважав би тебе все одно. Отією, особливою

Починайте без мене,пишу я свою рапсодію...



#4900 в Різне
#1156 в Поезія

У тексті є: кохання

Відредаговано: 26.01.2024

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше