11.2

Піднімаю кришку. Всередині стос листів, перев'язаних червоною стрічкою. Фотографії — мати молода, усміхнена, батько поруч з нею. Я, маленький, близько п'яти років, тримаю м'яч у руках. Звичайна сім'я, звичайне щастя.

Те, що було зруйноване однієї ночі, коли я прийшов додому й знайшов матір мертвою в ванній кімнаті.

Офіційна версія — самогубство. Вона страждала на депресію після смерті батька, не витримала тиску. Залишила записку, в якій просила вибачення. Я ніколи не вірив у це. Мати була сильною. Навіть після смерті батька вона трималася, піклувалася про мене, намагалася побудувати нове життя. Вона не здалася б так просто.

Але мені було десять. Ніхто не слухає дитину, коли дорослі вже прийняли рішення. Справу закрили, матір поховали, мене передали під опіку Хірото Ямагуті, Оябуні клану, який був близьким другом батька.

Хірото виховував мене як сина. Навчив всьому, що знав про клан, про владу, про виживання в нашому світі. Я був вдячний йому. Вважав його своїм рятівником.

Тепер, дивлячись на ці листи, починаю розуміти, що, можливо, помилявся.

Беру перший лист, розгортаю. Датований за місяць до смерті матері. Почерк знайомий — елегантний, трохи нахилений, з округлими літерами.

«Рейджі, мій любий сину,

Якщо ти читаєш це, значить, щось сталося зі мною. Я молюся, щоб цей день ніколи не настав, але мушу бути готовою.

Останні місяці я відчуваю, що за мною стежать. Хтось спостерігає за будинком, хтось перевіряє мої справи, задає питання про мене людям, яких я знаю. Спочатку думала, що це паранойя, але тепер впевнена — це реально.

Хірото не бачить. Він занадто довіряє своїм людям, і впевнений у їхній лояльності. Але я бачу правду. Такумі Муракамі контролює його: повільно, непомітно, але впевнено. Він плете павутину, в якій Хірото — просто ще одна муха.

Твій батько помер не від серцевого нападу, Рейджі. Я знала це з першого дня. Лікарі сказали, що серце зупинилося, але не було жодних попередніх симптомів, жодних ознак хвороби. Він був здоровий, сильний. І раптом помер посеред ночі.

Такумі був останнім, хто бачив його живим. Вони зустрічалися в його офісі, обговорювали якісь справи клану. Наступного ранку твого батька знайшли мертвим.

Я не можу довести це. Не маю доказів. Але знаю. Відчуваю це всім серцем.

І тепер він іде за мною. Боюся, що скоро станеться щось погане. Якщо так — знай, що я любила тебе більше за все на світі. Ти моя радість, мій сенс життя. Будь сильним, Рейджі. Будь розумним. І не довіряй Такумі Муракамі. Ніколи.

Твоя мама, Марія».

Лист випадає з моїх рук. Руки тремтять так сильно, що не можу їх контролювати. Серце калатає так швидко, що здається, вискочить з грудей.

Такумі. Такумі Муракамі вбив мого батька. І мою матір?

Все це час я жив поруч з ним, працював під його керівництвом, вважав його другом Хірото, поважною людиною клану. А він був вбивцею. Змією, яка повільно душила всіх, хто стояв на його шляху до влади. Завдяки Ах я вже знав, що йому не можна довіряти, але нові відкриття перевертають мій світ з ніг на голову.

Беру наступний лист. Датований за два тижні до смерті матері. Почерк менш рівний, тремтячий.

«Рейджі,

Вчора хтось проник до нашого дому, коли мене не було. Нічого не взяли, але речі переставлені. Вони шукали щось. Можливо, ці листи. Можливо, докази, які я збирала.

Так, я збирала докази. Фінансові документи, які твій батько ховав вдома, записи розмов, які підслухала. Все, що могло довести зраду Такумі. Сховала їх у безпечному місці, де ніхто не знайде. Якщо зі мною щось станеться — шукай під підлогою в моїй спальні, під третьою дошкою від вікна.

Хірото все ще не вірить мені. Думає, що я параною через горе після смерті твого батька. Може, він має рацію і я дійсно втрачаю розум. Але краще перестрахуватися, ніж померти наївною.

Люблю тебе, мій хлопчику. Завжди пам'ятай це».

Третій лист. Останній. Датований за день до її смерті.

«Рейджі,

Більше не можу писати довго. Час закінчується. Відчуваю це.

Сьогодні Такумі прийшов до мене особисто. Сказав, що Хірото турбується про мене, що я маю відпочити, можливо, поїхати кудись на лікування. Його очі були холодними, коли він говорив. Я бачила в них вирок.

Якщо я помру — це буде він. Не Хірото, він не знає. Такумі діє сам, приховує все під маскою турботи про клан.

Захисти себе, Рейджі. Будь сильнішим за нього. Помстись за нас.

Завжди твоя, мама».