5.5

— Так. Мама знайшла його вранці в ліжку. Лікарі сказали — серцевий напад. Жодних попередніх симптомів, жодних хронічних хвороб. Просто серце зупинилося.

Рейджі гасить сигарету в попільничці на підвіконні, схрещує руки на грудях.

— Ти підозрювала щось тоді?

— Ні. Була занадто молодою, занадто наївною. Прийняла офіційну версію, бо не хотіла думати про інше. Але тепер, після всього, що дізналася... тепер я не впевнена.

— Якщо Такумі справді наказав вбити твого батька, — каже Рейджі повільно, обираючи слова обережно, — то це означає, що він знав щось небезпечне. Щось, що могло зруйнувати плани Такумі.

— Я думала про це. Батько мав доступ до фінансових документів клану. Якщо він побачив підозрілі транзакції, зв'язок з Saiji Holdings або щось подібне, він міг почати ставити питання.

— І Такумі заткнув йому рот назавжди.

Слова звучать так буднено, ніби ми обговорюємо прогноз погоди. Але за ними стоїть страшна правда — мого батька могли вбити. Не випадковість, не хвороба, вбивство.

Телефон на столі дзвонить. Рейджі підходить, піднімає трубку.

— Так?

Слухає мовчки, обличчя стає жорсткішим. Потім киває, хоч людина на іншому кінці лінії не може цього бачити.

— Добре. Принеси все до мене. Зараз.

Кладе трубку, дивиться на мене.

— Кендзо знайшов щось цікаве. За хвилину буде тут.

Моє серце підскакує. Знайшов підтвердження? Чи спростування?

Двері відчиняються, Кендзо входить з папкою в руках. Його обличчя темне, губи стиснуті в тонку лінію.

— Вака Ґасіра, — каже він, кладучи папку на стіл. — Saiji Holdings зареєстрована п'ять років тому на ім'я Хіроші Накамури, але ця людина померла за рік до реєстрації. Справжній власник прихований за кількома рівнями підставних компаній, але я докопався до кінцевого бенефіціара.

Він відкриває папку, дістає документ, кладе перед Рейджі.

— Такумі Муракамі. Він володіє сімдесятьма відсотками акцій Saiji Holdings через офшорну компанію на Кайманових островах.

Рейджі дивиться на документ довго, пальці стискають край паперу так сильно, що він згинається.

— Ще, — каже він тихо, і в його голосі небезпечний холод.

— Saiji Holdings за останні три роки провела транзакції на суму понад п'ятсот мільйонів ієн. Більшість грошей йшла на офшорні рахунки, пов'язані з кланом Курода. Також є виплати невідомим особам у Китаї, Південній Кореї та на Філіппінах. Схоже на оплату послуг найманців.

— Найманців, — повторює Рейджі. — Для чого?

— Можливо, для контрактів на вбивства. Можливо, для саботажу операцій клану. Деталей немає, але суми й час виплат збігаються з кількома невдалими операціями нашого клану за останні два роки.

Кендзо дістає ще один документ.

— І ось це. Перехоплене повідомлення, датоване місяць тому. Відправник — Saiji Holdings. Одержувач — невідомий абонент у Гонконзі, але IP-адреса веде до локації, пов'язаної з кланом Курода. Зміст повідомлення: «Контракт на R.S. активний. Перший етап провалено. Готуємо другий підхід. Оплата гарантована».

Рейджі закриває очі, робить глибокий вдих. Коли відкриває їх знову, там холодна лють.

— R.S. — це я.

— Так, Вака Ґасіра.

— Такумі Муракамі найняв клан Курода, щоб мене вбити. Використав гроші клану, щоб профінансувати мою смерть. Зрадив усіх нас!