Дівчина прокидалася повільно. Її свідомість ще наполовину перебувала у сні, який тільки-но закінчився. Образ яскравий і чіткий: вона стояла під теплим дощем, усміхалася, а поруч із нею – він. Чоловік, якого вона знала роками, але з яким ніколи не було нічого, крім дружби. І от, вони цілувалися. Не стрімко чи з пристрастю, а ніжно, ніби кожен рух був виміряним і значущим. Він так ніжно тримав її обличчя, дивився в очі, мов заглядував в душу.
Її серце гучно билося, коли вона відкрила очі й уп'ялася поглядом у бліду стелю спальні. Щось у цьому сні зворушило її, зачепило струну, яку давно ніхто не чіпав. Останні кілька місяців здавалися їй низкою рутинних днів, де романтика була лише красивим словом із книжок чи кіно.
– Ну, ти і дурепа, – тихо прошепотіла вона сама до себе, насміхаючись над власними думками.
Повернувши голову через плече, вона побачила Дена. Він спав глибоким сном, безтурботно і спокійно, ніби весь світ обертався навколо нього. Його довгі вії відкидали тінь на обличчя, коротке каштанове волосся було трохи скуйовджене, а шкіра виглядала так чисто, що вона мимоволі заздрила. Ден був засмаглим, із ледь помітними веснянками, і в цю мить здавався майже ідеальним – ангелом, якого вона ніколи не заслуговувала.
Джеймі ще раз прикрила очі, намагаючись позбутися залишків сну, але не змогла. На якусь коротку мить їй захотілося, щоб той інший хлопець був поруч із нею, а не Ден. Вона відчула, як ця думка проймає її до кісток, викликаючи дивне змішання тепла й холоду водночас.
"Що зі мною не так?" – подумала вона.
Та Ден раптом почав крутитися, тихо пробурмотів щось уві сні. Джеймі напружилася, швидко заплющивши очі зробивши вигляд, що спить. Вона відчула, як він повернувся до неї, обережно вкрив її ковдрою і обійняв. Його тепле тіло поруч було таким знайомим, що їй захотілося заплакати.
Почуття провини накотило, ніби хвиля, і заповнило кожен куточок її душі. Як вона могла навіть подумати про іншого? Ден не заслужив цього, як би погано у нас все не було.
Сором поступово стискав її груди, але втома й емоції взяли верх. Джеймі заплющила очі й мимоволі провалилася у сон, намагаючись залишити реальність і власні думки позаду.
#785 в Жіночий роман
#2732 в Любовні романи
#634 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 08.12.2024