Розділ 11.Тінь місяця

Лігво лежало в руїнах після останньої битви. Дим від спалених дерев піднімався до нічного неба, а повітря було густе від магії, пороху і місячного світла.Еліра стояла на кам’яному виступі, дивлячись на союзників. Вони втомлені, але живі. Але її серце відчувало щось більше — хвилю, яку вона ніколи раніше не відчувала.Це… сила, — прошепотіла вона. — Вона росте всередині мене… і я не можу її стримати.Рейнар підійшов, помітивши її напруження.Що ти відчуваєш? — запитав він.Щось інше, — відповіла Еліра. — Я відчуваю її як… тінь всередині себе. Місяць показує мені більше, ніж я можу витримати.Рейнар поклав руку на її плече:Ти не одна. Я поруч. Ми разом пройдемо через це. Вона відчула його тепло і підтримку, і це трохи заспокоїло її. Але хвиля енергії росла, і вона знала, що цього разу місяць перевершить усе, що вона робила раніше.Ми повинні спробувати контролювати її разом, — сказав Рейнар. — Я допоможу.Вони стали поруч, а місяць зійшов над лігвом, відкидаючи срібне світло на їхні обличчя. Еліра зосередилася і дозволила місячній силі пройти через себе, відчуваючи її глибше, ніж будь-коли.Хвиля світла вибухнула з її серця, поширюючись по лігву і навколо союзників. Але цього разу світло було іншим — більш глибоким, більш потужним, як ніби сама тінь місяця ожила в ній.Вона побачила видіння:Первісні істоти, що піднімалися з тіні, намагаючись захопити лігво.Рейнар, який стояв поруч, готовий віддати все за її безпеку.І вона зрозуміла істину: її сила місяця не лише зброя чи захист — це ключ до єдності всіх, хто вірить у неї.Енергія вирвалася, але замість руйнування вона створила бар’єр, що поєднав союзників. Первісні істоти зашуміли, не очікуючи такого потоку магії. Кланові лідери, побачивши силу, відклали суперечки, хоч і ненадовго.Ти зробила це… — прошепотів Рейнар, тримаючи її за руку. — Твоя сила… вона перевершує все, що ми бачили.Еліра відчула втому, але водночас і силу. Вона подивилася на Рейнара, і між ними промайнуло щось більше, ніж слова: довіра, близькість, відданість.Я не знаю, що буде далі, — сказала вона тихо. — Але тепер я знаю одне: поки ти поруч, я можу впоратися з будь-чим.— І я завжди поруч, — відповів він, притягуючи її ближче. Їхні чола торкнулися, і на мить світ навколо зникло.Місячне світло стало яскравішим, мов відлуння їхньої єдності. Це був поворотний момент для Еліри: вона усвідомила, що її сила — це не лише дар, а й відповідальність. І що разом із Рейнаром та союзниками вона здатна змінити хід війни та зберегти лігво.Готуйся, — сказав Рейнар, відводячи погляд до горизонту, де вже сходила нова загроза. — Це лише початок.А Еліра посміхнулася, відчуваючи в собі нову впевненість: місяць більше не просто обрав її — він дав їй силу стати тим, ким вона була призначена бути.Наслідки місячної силиПісля останньої битви лігво стихло. Союзники стояли серед руїн, втомлені, але живі. Місячне світло лягло на Еліру, і вона відчула, що її сила стала глибшою, більш непередбачуваною.Твої здібності… — прошепотів Рейнар, — вони ростуть швидше, ніж ми могли уявити.Еліра закрила очі, відчуваючи хвилю магії всередині. І раптом вона побачила… минуле.Перед її очима виникло видіння:Давні храми місяця, заховані глибоко в горах, де ритуали проводилися ще до появи кланів вовків.Жінка з срібним серпом на голові, що тримала маленьку дитину — і це була вона сама, але ще немовлям.Шепіт стародавніх голосів, які говорили про обрану, що має поєднати світло і тінь, захистити рівновагу між кланами та первісними істотами.Тож я… не просто обрана місяця… — прошепотіла Еліра, відчуваючи, як її серце тремтить. — Я… спадкоємиця давньої сили.Рейнар взяв її за руку:Це пояснює, чому сила росте так швидко. Але ми повинні навчитися контролювати її разом.В цей момент до лігва підійшли нові обличчя — нові друзі, що відчули поклик місяця:Сіріус — воїн-одинак із далеких гір, який міг відчувати магію і передбачати рухи ворога. Він прийшов, дізнавшись про силу Еліри.Кайла — чаклунка тіні, здатна приховувати союзників і створювати ілюзії. Її хитрість і мудрість допомагатимуть у майбутніх битвах.Терен — молодий лікар-алхімік, що володів знаннями про магічні трави та зілля, які підсилюють силу місяця.— Ми прийшли допомогти, — промовила Кайла, злегка посміхаючись. — Місяць кличе, і ми почули його.Еліра відчула новий прилив сил — не лише магії, а й підтримки друзів, які тепер стояли поруч.Тепер ми разом, — сказала вона, відчуваючи, як серце сповнюється відвагою. — І ця сила буде служити не тільки мені, а всім, хто вірить у нас.Рейнар притягнув її ближче, їхні погляди зустрілися. Місячне світло обвило їх обох.Тепер ми готові до всього, — сказав він тихо.А Еліра знала одне: її сила — це не лише зброя, а ключ до майбутнього. І з новими друзями та союзниками вони зможуть змінити долю всіх кланів і захистити лігво від будь-якої загрози.