Розділ 9.Тінь серед нас

Ніч накрила лігво, але спокою не було. Навіть серед союзників відчувався холодний подих підозри.Еліра стояла поруч із Рейнаром на краю кам’яного майданчика, дивлячись вниз на вогні лігва. Місячне світло лягало на їхні обличчя, підкреслюючи спокій, який вона все ще намагалася зберегти.Щось не так, — тихо сказала Еліра. — Я відчуваю… підступ Рейнар нахилився до неї, його теплий подих торкнувся щоки.Я теж це відчуваю, — промовив він. — Іноді ворог не зовні, а всередині.У лігві відбувалася тиха, майже непомітна гра. Клан Безіменних зустрівся з Кривавим Кігтем, і їхні очі несли щось більше, ніж співпрацю — щось приховане.Вони планують скористатися твоєю силою, — прошепотів Рейнар. — Тільки для них ти — зброя, а не людина.Еліра відчула хвилю гніву і сумніву. Вона ще не до кінця контролювала місячну силу, але внутрішній поклик підказував: діяти треба швидко.Ти будеш поруч? — запитала вона, ловлячи його поглядРейнар злегка посміхнувся, і його рука опинилася на її плечі.Завжди, — відповів він. — Я не дозволю їм зробити тобі боляче.Їхні руки торкнулися, і в цей момент Еліра відчула не лише силу місяця, а й тепло Рейнара — його підтримку, його відданість. Серце забилося швидше, і на мить світ навколо ніби зник.Ми не можемо чекати, — сказала Еліра, збираючи рішучість. — Потрібно діяти.Вони  рушили до центрального кола лігва, де старійшини спостерігали за всіма. Там вона помітила зрадника: Торік, колишній Безіменний, ховався у тіні і переглядав свої шляхи, намагаючись передати ворогу інформацію про рухи Еліри. Я знала, — прошепотіла Еліра. — Він не з нами…Рейнар різко кивнув.Тоді ти будеш діяти перша. Я прикрию твою спину.Еліра відчула прилив сили місяця. Вона випустила хвилю світла, яка вразила Торіка і змусила його відступити. Він відчув страх — те, чого ніколи не бачили очі інших воїнів.Це була перевірка — і вона пройшла,тихо промовив Рейнар. — Але ми знаємо, що інтриги ще не закінчені.Вона подивилася на нього. Їхні погляди зустрілися, і в тиші, яка здавалася майже неможливою після зради, пролунало щось інше: відчуття довіри, близькості і сили.Рейнар… я… — почала Еліра, але він приклав палець до її губНе зараз словами, — відповів він. — Зараз дією. Ми разом. ЗавждиМісяць знову піднявся над лігвом, об’єднавши їх світлом. Еліра відчула, що тепер вона не лише «обрана місяця», а йчастина чогось більшого — сили, що об’єднує друзів, союзників і тих, хто готовий боротися за правду.І вона знала: зрада серед нас — лише перша з багатьох небезпек, а їхня сила поруч із Рейнаром робить її непереможною.