Зрада

Аліна

Я піднімаюся на  свій поверх і навіть не помічаю, як посміхаюсь сама до себе. Пакет у руці трохи важкий, але мені це навіть подобається - дивне відчуття, ніби я роблю щось правильне, щось важливе. У голові крутяться думки про майбутній вечір. Як я приготую романтичну вечерю, запалюю свічки в нашій кімнаті, наберу ванну разом із піною, одягну нову сукню, що нещодавно купила і звісно не забуду про новий комплект білизни. Вечір має бути незабутнім. Давно в нас не було чогось романтичного. В Нікіти постійно нові проекти, які потрібно закривати. Постійно немає часу. Але сьогодні.... Сьогодні має бути все інакше. Сьогодні я поверну в наше життя вогонь, який був в нас на початку.

За роздумами не помічаю як доходжу до квартири. Риюся в сумочці і знаходжу зв'язку ключів. Відкриваю двері і.... завмираю.

В квартирі горить світло. Але Нікіта має бути в цей час на роботі. Може хоче мені зробити ...сюрприз? Хочу себе в цьому переконати. Хочу поставити пакет на землю і бачу... жіночі капці. Не мої капці. В мене розмір ноги 37, а в цих набагато більший розмір. Вони розкидані по всьому коридору. І не тільки капці. А ще чиєсь пальто. Дороге, брендове, чорне пальто.І в повітрі літає запах чужого парфуму. І тут до мене доходить. 

— Та ну...- тихо кажу сама собі, бо не вірю що він може зрадити мене.- Це якась дурня....

І тут мене ніби током б'є. У мене стискається щелепа. Бо з нашої спальні. З моєї і Нікіти спальні чути сміх жінки. Не нашої знайомої. А чужої для мене жінки. 

Тихо прикриваю вхідні двері. Все ж таки ставлю пакет біля вхідних дверей. 

— Нікіта! - голос виходить тихим. 

У відповідь - нічого. Вони навіть не замітили, що я зайшла.

Я йду коридором швидко, майже не відчуваючи ніг. Я себе майже не контролюю. Ледь не вдарилась в тумбочку. 

Ні, ні, ні, ні... тільки не це.....

Я різко відчиняю двері. І бачу те, що назавжди вріжеться в мою пам'ять. Нікіта лежить на ліжку, а НА ньому чи як це правильніше сказати В ньому якась дівка. Красива, довгонога брюнетка. Волосся розпатлане, єхидна посмішка, свіжий манікюр, туш яка трохи потекла. Найсмішніше ( хоча зараз мені сміятись зовсім не хочеться ) те, що Нікіта навіть мене не замітив. А от його нова пасія - зразу. Вона мене помічає і губи роз'їжджаються у ще більш зухвалу посмішку. Біля них на комоді стоїть пляшка з вином і два келихи наповнені до половини. Стає навіть образливо зі мною він давно не пив вина. А з якоюсь дівкою то на тобі. По підлозі розкидані їхні речі. Ця хвойда була одягнена у коротку чорну сукню з дуже ефектним вирізом, у мереживні, дорогі трусики і не менш дорогий бюстгальтер.

— ЩО ЦЕ БЛЯТЬ ТАКЕ?! - голос в мене зривається на крик. Я навіть не контролюю його. 

Нікіта підскакує, як ошпарений.

— Аліна?! Ти... ти чого так рано?!

— Ти серйозно зараз це питаєш?!- я вже кричу, відчуваючи ,як всередині все кипить,- це я маю в тебе блять спитати, чого ти не на роботі??? 

— А це хто? - питає дівчина, дивлячись прямо мені в очі. Губи в неї досі розтягнуті в єхидну посмішку.

Я дивлюсь на неї у відповідь. 

— Це я маю питати, ХТО ТИ ТАКА, - різко відповідаю. 

— Не думала, Нікіта, що в тебе є... - вона робить паузу, оглядає мене з ніг до голови і кривиться, - така дівчина.

У мене перехоплює подих від її зухвалості. Ніби це не вона ,а я сиджу вверхи на ЧУЖОМУ хлопцю.

— Та ти взагалі хто така? - я роблю крок вперед. 

— Спокійніше, істеричко, - холодно каже дівчина. - Я хоча б знаю, як поводитись з чоловіком, як зробити йому добре. 

— ЗАТКНИСЯ!!! - кричу я так, що голос видається у вухах. 

— Катеринко, заспокойся,- відповідає мій вже колишній хлопець.

— Ах ,Катеринка ,значить,- голос вже не перший раз зривається від крику.

— Аліна, заспокойся! - Нікіта підбігає до мене.- Це не те, що ти думаєш! 

— А  що це, Нікіта?- я різко повертаюсь до нього. - ТИ МЕНІ ПОЯСНИ !

Він починає щось бурмотіти ,плутатись в словах, натягувати одяг, але в нього це з першого разу погано виходить.

— Це.... це просто..... це нічого не значить!!!!

— Як це нічого не значить?- о а це вже відкрила свій ротик Катеринка, навіть, не хочу думати що цим ротиком вона ще робила. Фі.

— Нічого не значить?- я сміюся, але цей сміх більше схожий на істеричний крик. - Ти в НАШІЙ квартирі з якоюсь дівкою займаєшся сексом - і це нічого не значить?

— Не перебільшуй! - раптом різко кидає Катерина. - Якщо він тут зі мною, значить , ти його не вла-што-ву-єш.

Я повільно повертаю голову до неї.

— Повтори.

— Ти ж чула,- вона знизує плечима.- Може, варто подивитися на себе? Він же не просто так пішов наліво.

У мене темніє в очах

— Та ти....- я роблю крок до неї ,але Нікіта різко стає між нами.

— ВСЕ, ДОСИТЬ!- кричить він.

І раптом...падає на коліна переді мною.

— Аліна, пробач...- його голос ламається.- Я не знаю, що на мене найшло... це була помилка... клянусь...

— ПОМИЛКА?- репетує, як різана Катерина