Тіні волі
ГЛАВА 2. СПОГАДИ ПРО ВОГОНЬ
Катерина розтирає Іванові руку — він знеможений, його форма порвана, але в очах вогонь не згасає.
— Вони нас оточили під Фастовом, — бурмоче він. — Лише двадцятеро вирвалися. Решта… або мертві, або в полоні. А де мій брат? Марко?
Катерина опускає очі. Дід Панас перехрестився.
— Він не повернувся з Рівного. Ходять чутки, що його зрадили.
— Хто? — Іван стискає зуби. — Хто?!
Катерина не відповідає. Її серце — мов скло. Вона знала. Вона бачила того чоловіка — Данила Чорного, колишнього товариша Марка, а нині — комісара при червоних.
#1719 в Сучасна проза
#217 в Історичний роман
Відредаговано: 23.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
