Трагедія у Картвеї: Початок кінця

Все починалось з малого королівства «Картвей».Події відбувалось в 90-х роках.В тому королівстві звісно ж були правителі це був король Орест. Нажаль через нещасливу історію королева загинула. А сталось це одного дня вона відправилася в подорож до сусіднього королівства на дипломатичні переговори. Проте, під час цієї подорожі, її оточили зрадники, які бажали використати цю нагоду для своїх бажань.

Зрадники організували підступний замах на королеву, наводячи на неї смертельний отруйний удар. Її отруєння було надзвичайно швидким . Помічники королеви не мали часу на реакцію, і всі зусилля, щоб її врятувати, були марними.Загибель королеви Картвею викликала шок і скорботу серед її прихильників, а король Орест був зруйнований втратою коханої дружини. Ця трагедія залишила трон королівства  пустим . Орест, не знаходячи сили знайти нову королеву, поклав надію на свого сина Марка як на спадкоємця та майбутнього правителя.

Марк, син короля, був надзвичайно вразливою й комплексною особистістю. Зовні він вражав суворим і жорстоким виглядом, виявляючи владу та безкомпромісність.Проте за цією жорсткістю ховався ніжний і милосердний Марк. Ті, хто поближче знав його, могли побачити, як його серце тануло від маленьких проявів любові . Він піклувався про слабших та беззахисних, допомагаючи їм у потребі. Його голос був сповнений ніжності, коли він знаходився в оточенні тих, кого любив. Він необхідний був для збереження порядку в королівстві, але одночасно відчував глибоку ранимість у своєму внутрішньому світі. Сприймаючи цей характер, Марк ставав загадковою  фігурою в цілому житті королівства Картвєй.

Наступного ранку, палац прокинувся під гучний звук труб і скликання слуг. Король Орест, вирішив запросити свого сина до своєї приватної камери. Із загадковим виразом на обличчі, він випромінював владу та непохитну волю.Марк, чуючи цей виклик, відчув, як його серце нервово забилось. Він швидко підійшов до камери Ореста, підготовлений до будь-яких вимог.

«Вітаю, батьку» - сказав Марк, спробуючи тримати голос стійким, хоча йому добре відомо було, що ця зустріч не є просто так.

«Сиди» - сказав Орест, жестом показуючи на стілець поруч з троном.

«Маю для тебе пропозицію.»

Марк відчув як його серце затремтіло та король продовжив:

«ти знаєш, що тобі належить шукати собі дружину і продовжити родовід»- сказав Орест з жорсткістю в голосі

«Батьку» - відповів Марк з тихим і вагомим голосом, але не зупинився:

«розумію важливість продовження роду нашого ,але я ще не готовий шукати дружину.»

Король Орест стиснув кулаки, виявляючи свою злість та невдоволення думки сина,він заговорив:

Марк, ти не розумієш, як важливо забезпечити майбутність нашого королівства!,якщо ти так будеш вагатись тобі трону не бачити.

Марк підняв свій погляд і з впевненістю відповів.

«Я розумію твої мотиви, але дай мені трохи часу. Я маю багато відповідальностей як майбутній правитель. Я не готовий до цього .Нехай я спочатку присвячу себе служінню народу і королівству. Я обіцяю,що почну шукати дівчину але точно тоді коли моє серце буде готове.Король Орест зітхнув, відчуваючи боротьбу між обов'язком та внутрішнім бажанням свого сина.

«Ти маєш розуміти, що час не стоїть на місці. Проте, я даю тобі свою згоду на відстрочку. Нехай твоє служіння королівству буде твоїм пріоритетом, але не забувай, що в тобі є обов'язок забезпечити спадкоємців для нашого роду.» - цим самим Орест закінчив розмову.

Марк вклонився перед батьком і вийшов. Він зрозумів, що має складний шлях перед собою, але тепер у нього була можливість розвиватися як майбутній лідер без необхідності поспішати у пошуках дружини.

Після розмови з батьком, він вийшов з камери короля Ореста і направився до свого особливого місця під великим деревом, яке знаходилося за замком. Це було місце, де він знаходив спокій і обдумував свої думки.Марк прогулявся під густими гілками дерева, які утворювали природний дах, що приховував від прямих сонячних променів. Він спостерігав, як промінчики світла пробивалися крізь листя і створювали гармонійну гру світла і тіні на землі.Він сів  на м'яку траву, притулившись до дерева. вдихнув свіжий повітря і замислився. У його серці була мішанка почуттів: обов'язок перед королівством та потреба відкрити своє серце і знайти справжню любов.

Поки Марк сидів під деревом, занурений у свої роздуми, раптом почув легкий шорох за спиною. Шорохи листя, що падали на землю, перервали його мрії. Він вирішив підняти голову і подивитися, що там.

Він здивовано переглянувся назад і помітив дівчину, що сиділа недалеко, з іншої сторони . Її карі очі привернули його увагу, а її темно каштанова коса прикрашала її вроду.Захоплений цією несподіваною зустріччю, Марк підійшов ближче до дівчини. Він відчув , як його серце починало битися швидше, але його розум радив йому бути обережним.

З тремтінням в голові боячись налякати дівчину. Марк лагідно поклав руку на плече дівчини, щоб  дати знак  їй,але вона різко здригнулась від несподіванки. Його торкання було лагідним, проте відчутним, мов річка теплого повітря у холодну ніч. Дівчина злякалась і відвернулась, захищаючи своє обличчя від погляду Марка. Її очі тремтіли від напруження.Злидні голосу дівчини відбивалися у повітрі, коли вона злякано обернулась до Марка.

 «Х-хто ти? Що ти тут робиш?» - промовила вона з тривогою у голосі, її тіло тремтіло від страху перед невідомим.Марк, відчуваючи страх у дівчини, здійснив крок назустріч і представився перед нею.

 "Я - Марк, син короля Ореста," - сказав він з м'яким тоном, намагаючись заспокоїти її. "Не бійся, я тобі не завдам шкоди. Розкажи мені, хто ти і що ти робиш тут."

Марк стояв тихо, спостерігаючи за дівчиною, яка, нарешті, відверто усміхнулася. Його серце легшало, бачачи, як її очі загорілися радістю. Посмішка Арети розчиняла темряву, приводячи до життя кожен куточок лісу. 

"Мене звуть Арета," - зітхнула вона, словно відпускаючи важіль страху, який тиснув на її серце. "Я блукала тут у цих красивих місцях і вирішила відпочити під деревом. Як вам вдалось знайти це чудове місце?" Вона споглядала на Марка з цікавістю, впевнена, що він може розповісти їй щось цікаве про це місце, яке вона захоплено досліджувала.