Розділ 1: Зустріч на межі світів
Шум моторів, запах гару і хрипкі крики натовпу. Усі були тут із однією метою — побачити, хто сьогодні стане легендою на перегонах. Софія вдихнула нічне повітря, сповнене адреналіну. Вона потай втекла з дому, приховавши своє розкішне плаття під шкіряною курткою.
— Софія, ти з глузду з'їхала? — шипіла Альона, намагаючись перекрити галас. — Якщо твій батько дізнається, що ти тут, нам обом буде... ну, знаєш, the end!
— Relax, Alona. Він не дізнається, — відмахнулась Софія. — Я сюди не для того, щоб просто дивитися.
Її подруга вирячила очі.
— Ти що, серйозно? Не скажи, що хочеш…
— Саме так. Хочу.
Але Альона не встигла щось відповісти, бо увагу Софії привернула машина, що щойно під'їхала. Чорний "Nissan Skyline" із блискучими шинами. За кермом був хлопець — високий, з каштановим волоссям, що спадало на лоб, і поглядом, який зміг би заморозити лаву.
— Хто це? — запитала Софія, неначе для себе.
— Це Макс, — відповіла Альона, зашіптуючи слова. — Він завжди виграє. Але краще тримайся від нього подалі.
Софія лише посміхнулася, відчуваючи, як у грудях заграло щось небезпечне.
---
Макс вийшов із машини, кинувши недопалок на асфальт.
— Хто сьогодні програє? — кинув він, навіть не дивлячись на натовп.
— Ти, якщо я вирішу підкинути тебе в ditch, — пролунало з натовпу. Це був Дем'ян, конкурент Макса.
— Ага, keep dreaming, — коротко відповів Макс, навіть не глянувши в його бік.
У цей момент Софія вирішила зробити те, чого не мала. Вона наблизилась до Макса, неначе її вела якась незрозуміла сила.
— Гонщик? — запитала вона зухвало.
— А ти хто? Поліцейська під прикриттям?
— Якби я була копом, ти б уже сидів у камері.
Його очі спалахнули.
— Ти жартуєш із тим, кого не знаєш. Це небезпечно.
— Небезпечне — це моє друге ім'я.
— Тоді сідай у машину, небезпеко.
Вона здивувалась, але не показала цього. Альона намагалася зупинити її, але було вже пізно. Софія відкрила дверцята і зайняла місце поруч із Максом.