Тінь у лісі 2

День, який я не забуду

Вечір непомітно добігав кінця.

Годинник показував майже десяту.

За вікном уже зовсім стемніло, а маленькі вогники гірлянди відбивалися у склі.

Канна сиділа на дивані й дивилася на всіх.

Їй зовсім не хотілося, щоб цей день закінчувався.

Лі першою подивилася на годинник.

— Ой… нам уже пора.

Канна сумно усміхнулася.

— Так швидко?

— На жаль.

Юн підвівся з дивана.

— Не сумуй. Ти ж тепер удома.

— Я знаю.

Кей почав збирати зі столу порожні тарілки.

— Ми завтра ще прийдемо.

— Правда?

— Звичайно.

Юкі одягнув куртку й підійшов до Канни.

— Бережи себе.

— Буду.

— І не забувай відпочивати.

Канна засміялася.

— Ти зараз говориш як моя мама.

Сю Ан, яка стояла неподалік, усміхнулася.

— А він має рацію.

— От бачиш, — сказав Юкі.

Лі обійняла Канну.

— Я дуже рада, що ти повернулася.

Канна міцно обійняла її у відповідь.

— Я теж.

Потім підійшов Юн.

— Ну… не буду обіймати, бо Лі вже зайняла всю чергу.

— Іди сюди, дурнику.

Канна сама його обійняла.

— Ось тепер нормально?

— Нормально.

Кей теж попрощався, а Айтана залишилася останньою.

Вона кілька секунд просто дивилася на Канну.

— Побачимося завтра.

— Добре.

Айтана усміхнулася.

— Добраніч, Канно.

— Добраніч.

Двері за ними зачинилися.

Канна ще кілька секунд стояла біля них.

У будинку стало тихо.

Вона повернулася до вітальні.

Гірлянди все ще світилися.

На столі залишився торт.

На дивані лежала подарована їй м'яка іграшка.

А на стіні висіла фотографія, яку вони зробили сьогодні.

Канна підійшла до неї.

Подивилася.

Усі усміхалися.

Вона теж.

Канна тихо прошепотіла:

— Дякую…

Сю Ан підійшла й поклала руку їй на плече.

— Сподобався день?

Канна кивнула.

— Дуже.

— Тоді ходімо спати.

— Добре.

Канна ще раз подивилася на фотографію.

І тільки коли вона вже піднімалася сходами, маленький вогник гірлянди біля фотографії раптом ледь помітно мигнув.

Канна цього не побачила.

А в кімнаті залишилася тиха, тепла атмосфера цього вечора.

Нарешті вона була вдома.

І вперше за довгий час могла заснути без страху.

Принаймні…

вона так думала.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше