Знак, що відкриває межі

Канна зосередилася на задачі, намагаючись завершити її якнайшвидше, але Юкі знову заговорив, цього разу ще тихіше, щоб не привертати увагу інших.

— Ти не зрозумієш, — сказав він, ледь чутно. — Ти ще зовсім мала для цих речей. Подумай уважно і скажи, хто зробив тобі цей знак.

— Юкі, я не знаю… — вона нервово обернулася до нього. — Я просто прокинулась, і він уже був. Я не знаю, що це.

— Ти кажеш, він пече? — його голос став настороженим.

— Так… він ніби поступово стає гарячішим, — вона обережно глянула на нього. — Що це означає?

Юкі зітхнув, і його погляд потемнів.

— Чому це все саме з тобою… — прошепотів він сам до себе, відвертаючи очі.

— Що? Що саме? — Канна схопила його за рукав, змусивши його знову подивитися на неї. — Ти щось знаєш! Розкажи мені! Я хочу цього позбутися!

Її сині очі горіли рішучістю, і Юкі на мить замовк. Він ніби вагався, чи варто їй це говорити.

— Ти не повинна… — він почав, але вчителька перервала їх.

— Юкі, Канно, якщо ви закінчили, повертайтеся на свої місця.

Юкі зібрався, подивився на дошку й спокійно сказав:

— Я розв’язав задачу.

Він повернувся на своє місце, залишивши Канну стояти біля дошки з незакінченими питаннями в голові.

Коли вона сіла, її серце продовжувало шалено калатати. Юкі знає щось про знак. Але чому він не хоче сказати їй усе? І що означало його "чому це все саме з тобою"?

Канна глянула на нього крадькома. Юкі сидів, нахиливши голову, так, що його капюшон приховував обличчя. Але тепер він виглядав не тільки загадковим — він був явно стривожений.

День у школі тягнувся нескінченно довго. Канна знала, що після уроків їй доведеться знайти Юкі й змусити його розповісти все, що він знає.