— 32.

Двері до королівського трибуналу відчинилися з гучним грюком, коли в зал увірвався Арден Крайтон. Його зазвичай безтурботне обличчя зараз було перекошене від тривоги, а кроки віддавалися швидким відлунням по кам’яній підлозі.

— Нель, терміново до палацу! — голосно сказав він, і його слова розрізали важке мовчання, що повисло в залі. — На тебе чекає принц Кайран. Нова жертва.

Ніонель, яка стояла спиною до нього, повільно обернулася. Її обличчя все ще було злегка червоним, а сліди від сліз залишили блискучі доріжки на блідих щоках. Вона втупилася в Ардена з таким виразом, ніби світ зупинився, а вона була єдиною, хто намагався впоратися з його уламками.

Арден на мить завмер, його погляд невпевнено ковзнув з її обличчя на Денріса, який стояв поруч, зберігаючи мовчазну та холодну непроникність. Крайтон ніяково переступив з ноги на ногу, помітно розгублений. Він прочистив горло і вже тихіше додав:

— На вулиці чекає ефірон принца.

Ніонель стиснула губи, сховала долоні в кишенях пальта, намагаючись приховати, як вони тремтять. Її очі метнулися до Шайкорта, але він жодним жестом чи словом не зреагував, залишаючись мовчазним, наче статуя.

— Чекатиму в кареті, — пробурмотів Арден, майже вибачаючись, і швидко вийшов із зали, залишаючи важку тишу після себе.

Вона глибоко вдихнула, змусивши себе зібратися.

— Ніонель, — тихо промовив Шайкорт, його голос здався їй відлунням у власній голові. — Пам’ятай, хто ти. І знайди відповіді не тільки для себе, а й для нього.

Вона різко повернулася до нього, погляд повний болю та відчаю.

— Якщо я знайду, — відповіла вона, її голос дзвенів від гіркоти, — будьте готові до того, що вам доведеться поглянути правді у вічі. Всьому королівству!

Вона кинула на нього останній погляд, у якому було більше сили, ніж він очікував, і попрямувала до виходу.

На вулиці кружляли пухкі пластівці снігу. Знайома карета, запряжена ауропірами - створіння, народжені з енергії темряви, стояла готова рушити за будь-якої миті. Майже безшумні у своїх рухах, і чи не вперше Ніонель хотілося стати саме цим створінням. Розчинитися в темряві, стати прозорою для всього оточення. Її напівпрозорі тіла випромінювали слабке світіння, і від кожного кроку на снігу залишалися іскристі сліди.

Ніонель відчула, як холод розливається по її жилах, та холод був не від погодних умов.

Арден чекав поруч з каретою, підпираючи двері. Вона про себе відмітила, що він підозріло притих, нічого не коментуючи й навіть свої їдкі словечка тримав при собі. Його темні очі не знаходили сміливості зустрітися з її поглядом. Він мовчки відкрив двері, жестом запрошуючи її сісти.

— Арден, — в його ім'я вона вклала всю холодність, на яку лише була зараз здатна, зупинившись біля входу. — У палаці не буде місця для твоїх жартів чи натяків. Ситуація яку ти застав, ніяким чином тебе не обходить. Спробуєш про це заговорити, — вона підійшла так близько, що її слова цілком були схожі на реальну погрозу, — я вирву тобі язика власноруч!

— Нель, — він на мить затримав погляд на ній, його обличчя було позбавлене того звичного кепкування, — я не втручатимуся у твоє особисте життя.

Ніонель кивнула і сіла в карету, відчуваючи, як її внутрішня боротьба починає знову набирати обертів. Коли до карети сів Крайтон, ефірон тихо рушив вперед, розсікаючи біле полотно із пухкого снігу.

Карета тихо котилася засніженими вулицями міста, залишаючи за собою іскристі сліди, які швидко зникали під тонким шаром снігу. Всередині панувала тиша, натягнута, як струна, готова розірватися від найменшого слова. Ніонель сиділа прямо, склавши руки на колінах, її обличчя було непроникним, хоча всередині вирували емоції.

Арден, який сів навпроти, виглядав незвично зосередженим. Він дістав із внутрішньої кишені пальта тонку теку з печаткою королівської магічної лабораторії й, витримавши невелику паузу, подав її Ніонель.

— Це результати від Марісси Ейлін, — сказав він спокійно, його голос звучав м'яко, без звичного сарказму.

Ніонель перевела погляд на теку, але не поспішала брати її. Її очі звузилися, коли вона зустрілася з його поглядом.

— Що там? — запитала вона різко, хоча всередині відчувала, як тривога холодним вітром пронизує її душу.

— Енергетичний аналіз із місця злочину, — відповів Арден, все ще тримаючи теку в руках. — Марісса виявила сліди аномалії, яка пов’язана з Серцевиром.

Це змусило її різко підняти голову. Серцевир. Те ім’я, яке останні кілька годин звучало в її свідомості, неначе прокляття. Вона простягнула руку й забрала теку, її пальці міцно обхопили документи, ніби вони були ключем до розгадки всього.

Відкривши теку, вона пробіглася очима по рядках. Висновки Марісси були лаконічними, але тривожними.

"Енергетична аномалія відповідає слідам, зафіксованим двадцять років тому під час розслідування 'Ритуальних вбивств'. Виявлено стабільний слід магічного спотворення типу 'темна сировина', пов'язаний зі збиранням життєвої енергії й перетворенням в кристал. Магічна печатка має унікальний малюнок, який не належить жодному відомому магічному ордену. Рекомендую подальше вивчення енергетичних вузлів."

Ніонель глибоко вдихнула, намагаючись придушити хвилю паніки, яка підіймалася всередині.