— 24.

Кайран сидів за столом поруч із Ніонель, напружено гортаючи сторінки старої книги. Валгрейн вже втратила лік часу, занурившись у креслення й символи ритуальних кіл. Її тонкі пальці обережно торкалися малюнків, ніби боялися знищити давню магію, що в них ховалася.

— У цих колах є елементи, які повторюються, — промовила вона, зосереджуючи увагу на кількох знаках. — Але я не можу визначити, що саме вони означають без контексту.

Кайран нахилився ближче, і його тінь упала на сторінки.

— Цей символ, — вказав він на вигнутий знак у формі напівмісяця, такий же як був в ритуальному колі вбивці. — Він позначає зв'язок між жертвою та магом, який проводить ритуал. У випадку Серцевира, цей знак слугує каталізатором для його магії.

Ніонель здивовано глянула на принца.

— Ти це знаєш напевно?

Кайран на секунду зам'явся, уникаючи її прямого погляду. Принц ще ніколи не відчував подібного в присутності жінки. З Ніонель по інакшому не можна було, лише з нею потрібно добирати слова.

— Колись читав про це, — відказав він коротко, не уточнюючи деталей.

— Читав? Де? — її очі звузилися, і він зрозумів, що її цікавість легко може перерости в підозру.

— Не важливо, — відповів він різко, удаючи, що знову заглибився в книгу.

До кімнати увійшов Теон, тримаючи оберемок старих книг.

— Я знайшов те, що ви просили, Ваша Високосте, — промовив він, поклавши їх на стіл.

— Прекрасно, Теоне. Давай ці сюди, — Кайран узяв одну з книг і кинув погляд на Ніонель, яка уважно розглядала нову порцію інформації.

Тиша в кімнаті була напруженою, але одночасно наповненою дивним спокоєм. Їхня взаємодія була схожою на дуель — кожен крок прорахований, кожен рух обережний.

— Якщо цей ритуал використовує цей символ як каталізатор, то нам слід зрозуміти, стільки ще жертв потрібно Серцевиру для нового ритуалу, — порушила тишу Ніонель. — І ще, — вона дістала з кишені зігнутий аркуш паперу, — я раніше проводила своє особисте розслідування. Всі жертви Серцевира тик чи інакше, мають відношення до палацу, королівської родини. Перша жертва - королівський конюх, друга - кухарка, третя - служниця з літньої резиденції, четвертий, ти й сам знаєш.

— Наступний може бути хто завгодно з королівської прислуги, — припустив Кайран.

Раптом до кімнати зайшов вісник.

— Ваша Високосте, король бажає бачити вас негайно.

Кайран підвівся, видихнувши.

— Теоне, залишайся тут і допомагай Ніонель. Я повернуся, як тільки зможу.

Коли принц вийшов, Ніонель перевела погляд на Теона.

Кайран залишив кімнату, і на мить у ній запанувала тиша, порушена лише м'яким шумом гортання сторінок. Теон, не звиклий залишатися наодинці з незнайомими людьми, особливо такими, як Ніонель, виглядав трохи напруженим. Він мовчки взяв одну з книг, намагаючись не зустрічатися з нею поглядом.

Валгрейн спостерігала за ним кілька секунд, зважуючи свої слова.

— Ви знаєте принца давно, — почала вона спокійно, намагаючись розрядити напруження.

Теон підняв очі від книги, здивований її тоном.

— Так, я служу йому з юності.

— Він завжди такий... — вона зробила паузу, шукаючи правильне слово, — прямолінійний?

— Прямолінійний? — Теон ледь помітно всміхнувся, чудово розуміючи, до чого веде детектив. — Це ще м’яко сказано. Його Високість не любить марнувати час на дипломатію, коли можна сказати все прямо.

Ніонель відклала свої записи й нахилилася трохи ближче, ніби збиралась розповісти надто "секретний" секрет.

— Знаєте, я підмітила, що принц має репутацію доволі холодної людини. Але мені чомусь здається, що це та маска, яку принц має носити на людях.

Теон затримав погляд на ній, уважно розглядаючи, зважуючи свої слова. Він був не надто говірким, і точно останньою людиною в оточені принца, хто б лихословив про нього за спиною. Та детектив Валгрейн запитувала зовсім про інші речі, маскуючи їх в такий не надто креативних питаннях. Арґілл не знав, чи детектив навмисне все так подавала, чи насправді забула про обережність, так захопившись Кайраном.

— Ви дуже швидко помічаєте такі речі, — сказав він, хитаючи головою. — Але правда в тому, що принц завжди мав причини тримати дистанцію. Королівський двір — це не місце для щирості.

— Це зрозуміло, — кивнула Ніонель, зробивши нотатки у своїй уявній картині про Кайрана. — Але він доволі емоційно реагує, коли йдеться про цю справу.

Теон знову відвернувся до книги, намагаючись уникнути прямої відповіді.

— Його Високість відчуває відповідальність за королівство. Особливо зараз, коли на кону може бути все.

— А щодо Селін Арвеліс? Вона теж частина його відповідальності?

Теон трохи напружився, його пальці злегка торкнулися краю книги. Ставати між двома жінками - такого й ворогу не побажаєш. Кайран був саме в такій ситуації. І стільки б не заперечувала Валгрейн чи сам принц, що їх пов'язує суто розслідування, Теон їх бачив наскрізь. Згадка про принцесу зайве підтвердило, його здогадки.