Тінь у дзеркалі

Глава 11: Занурення

                Тінь у дзеркалі: Спадщина темряви

 

Вікторія пробуджується в темряві. Її руки та ноги відчувають холод металу, а навколо чути ехо незрозумілих голосів. Вона намагається рухатись, але це схоже на важку тривогу, що охоплює все її тіло. Лише одне місце навколо неї залишається світлим – велике дзеркало.

– Віко, ти повернулася… – голос Артема звучить низько, майже шепотом. Він стоїть перед дзеркалом.

– Артеме? Ти тут? Що сталося? – Вікторія намагається зібратись з силами, але відчуває, що її голос не відбивається від стін цього місця.

– Це не те, що ти думаєш, – відповідає він, і його очі віддзеркалюють відчай. – Це я… але не зовсім я. Дзеркала змінюють нас. Вони не просто відображають, вони захоплюють…
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше