Розділ 3: Кульмінація Світла та Тіней

Бал вибухнув хаосом. Ерік, розкривши зраду, активував агентів Ордену — сонячні болти розірвали зал, ефірні фонтани спалахнули. "Зрадник! — заревів Вален, його еліксир стабілізуючи підлогу, що тріскалася. — Ти продав нас за сонячну владу?" Елара, тіні звиваючись як щупальця, відбила атаку: "Твій брат — класичний аристократ, лорде: амбітний, але сліпий. А ти... ти бачиш тіні!" Бій розгорнувся — магічні вибухи, де їхня молодість давала перевагу: швидкість Елари в тінях, витривалість Валена від еліксирів. Гумор прорвався навіть у полум'ї: "Біжиш, як двадцятирічний! — дражнила вона, уникаючи болта. — А я думала, аристократи танцюють повільно!" "А твої тіні роблять тебе вічно грайливою, — парирував він, фіксуючи стіну. — Моя родина скаже, що я збожеволів на 'єретичці', яка краде мою молодість!"

Ерік утік з кристалом, ведучи їх до королівської крипти — лабіринту під Елдорою, де артефакти шепотіли пророцтва. Там, у серці, напруга досягла піку: Ерік активував пастку, сонячна енергія зіткнулася з ефірами, погрожуючи чумою. "Ви не з'єднаєте нас! — заревів він. — Тенебрис поглине вашу стабільність!" Вален кинувся вперед, його еліксир фіксуючи кристал, але Елара відчула зраду глибше — Орден планував не просто війну, а знищення "вічних" магів, як вони. "Якщо ми не з'єднаємо сили, — прошепотіла вона, торкаючись Валена, — наша молодість зникне. Ти готовий ризикнути родиною... і мною?" Його блакитні очі зустріли її зелені: "З тобою — так. Ти — мій хаос, Еларо".

Вони з'єднали магію — тіні злилися з еліксирами, кристал спалахнув, балансуючи сили. Ерік впав, зрада розкрита, але королівські гвардійці увірвалися: "Єресь! Тенебріанська зломщиця з лордом — кінець ефірів!" Толпа, родина Валена на чолі, шепотіла: страта чи розлука? Класова дискрімінація, релігійні бар'єри — все висіло на волосині. Елара стояла поруч, рука в руці: "Ну що, вічний юнаку, — прошепотіла вона з гумором, — готовий до весілля з привидом чи все ж до в'язниці?"