Тінь системи
Розділ 22. Останній шанс
Євген та Анна бігли крізь підземний тунель, ледве стримуючи біль і втому. Анна притискала руку до пораненого плеча - кров повільно стікала по пальцях.
Позаду лунали крики та кроки.
- Вони вже близько! - захрипіла вона.
- Ще трохи! Ми майже на місці!
Попереду виднівся вихід - старий металевий люк. Він був трохи відчинений, і крізь ньогопробивалося слабке світло.
Є шанс.
Але раптом за спиною пролунав різький голос.
-Савченко! Кінець гри! - Матвієнко.
Він стояв у десяти метрах, тримаючи в руці пістолет.
За ним - троє озброєних людей.
Втекти не вийде.
Матвієнко холодно посміхнувся.
- Ви обоє приречені. Ти надто далеко зайшов, Савченко. Думаешь, твоє відео щось змінить? Думаешь, тебе хтось врятує?
Євген мовчав.
- Ти вже мертвець.
Матвієнко підняв пістолет і прицілився.
- Прощавай.
БАХ!
Ае постріл пролунав не з його пістолета.
Це був постріл згори.
Матвієнко здригнувся, його обличчя змінилося.
Ще один постріл.
Кулі вдарилися об стіни поруч.
- Що за...?!
З тунелю з'явилися дві темні фігури.
Озброєні люди в цивільному.
Поліція? Журналісти?
Євген не знав. Але це був шанс.
Він схопив Анну за руку.
- Бігом!
Вони рвонули до люка.
Матвієнко теж кинувся в бік уриття, але черговий постріл зупив його.
Євген встиг піднятися нагору.
Вони вибралия назовні.
Свіже повітря. Світло. Повітря.
Вперше за довгий час - вони були врятовані.
Але боротьба ще не закінчилася.
#1533 в Детектив/Трилер
#200 в Бойовик
Відредаговано: 23.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
