Євген і Анна бігли крізь темряву, ледве переводячи подих. Вузькі підземні проходи були схожі на лабіринт - сирі стіни,з яких капала вода, і старі труби, що глухо відлунювали кожен крок.
Позаду лунали голоси переслудувачів.
- Вони десь тут! Не дайте їм утекти!
Раптом тунель закінчився.
Перед ними була металева решітка.
Євген смикнув її, але вона не піддавалася.
- Заблоковано!
Анна в паніці озирнулася назад.
Тупік.
- Що робити?!
Євген швидко оглянув решітку і помітив старий замок, що тримав її на місці.
Він стиснув зуби.
Тільки один спосіб.
Євген знайшов камінь і щосили вдарив по замку.
БАМ!
Замок тріснув, але не розкрився.
Анна озирнулася.
Кроки наближалися.
- Швидше!
БАМ!
Ще один удар.
Вода під ногами хлюпнула.
І тут, у кінці тунелю, з'явилися силуети.
Матвієнко і четверо людей.
Вони їх знайшли.
- Все, Савченко. Кінець гри.
Євген стиснув кулак.
Раптом замок клацнув і відлетів.
Анна смикнула решітку, і вона піддалася.
- Біжімо!
Вони кинулися вперед, але в цю ж мить пролунав постріл.
БАХ!
Куля просвистіла поруч.
Анна скрикнула і схопилася за плече.
- Анна!
Вона похитнулася, але не впала.
-Я... Я в порядку.
Євген підримав її і потягнув уперед.
Попереду виднівся світло.
Шанс на порятунок.
Але чи встигнуть вони?
Позаду лунав грізний голос Матвієнка:
- Стріляйте!