Тінь системи

Розділ 19. Гра на випередження

Кроки ставали голоснішими.

Євген швидко сховав телефон у кишеню.

Анна затримала подих.

За кілька метрів від них зупинилися дві темні постаті.

- Вони десь тут. Розійдіться!

Голос лунав різко, холодно. 

Євген стиснув кулак. Це була справжня облава.

Вибору не було - вони повинні діяти першими. 

Він нахилився до Анни і прошепотів:

- Коли скажу "біжи" - біжи щосили. Не озирайся. 

Вона не погоджувалася.

- Я не залишу тебе!

Але Євген не збирався сперечатися. 

Часу більше не було.

Один із переслідувачів витягнув телефон, щоб щось повідомити.

І тут Євген різко вискочив із тіні. 

БАХ! 

Одним ударом він вибив телефон із рук противника, другий влучив у живіт. Чоловік зігнувся від болю.

Другий нападник вихопив пістолет.

Але Анна діяла швидше.

Вона схопила металеву трубу з землі й щосили вдарила його по руці. 

Гримнув постріл.

Куля пролетіла за сантиметр від голови Євгена і вдарилася в стіну.

- Біжи! - закричав він.

Анна більше не сумнівалася. Вона схопила його за руку, і вони побігли.

Постріли лунали за спиною.

Вони не могли бігти вічно.

- Треба знайти укриття!

Анна згадала:

Є один варіант! Підземний хід під старим заводом!

- Вперед!

Вони кинулися в бік промзони.

Позаду все ще чулися крики.

Матвієнко не відступав.

Ця ніч стане або їхнім порятунком, або смертю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше