Тінь системи

Розділ 16. Вибір між коханням і смертю

Анна дивилися на Євгена з тривогою, але в її очах було ще щось - рішучість.

- Якщо ти залишишся, вони тебе вб'ють. Якщо втечеш - вони знайдуть тебе будь-де.

Він мовчки кивнув.

- Що будемо робити?

Євген не міг сказати, що все під контролем. Але це було б брехнею.

- Я не знаю. Але ти не повинна в це втручатися.

Анна стиснула губи.

- Ти хочеш сказати, що мені просто сидіти і чекати, поки тебе або вб'ють, або посадять?

- Я хочу сказати, що не можу дозволити, щоб ти постраждала.

Вона наблизилася, її теплі пальці торкнулися його щоки.

- Занадто пізно. Я вже втягнута.

Її губи були гарячими, але м'якими. Коли вона поцілувала його, всі думки зникли на секунду зникли.

Євген відчув, як її руки ковзають по його спині, стискають сорочку. Це було відчуття справжньго життя, справжнього тепла - у світі, що намагався його знищити.

Але раптом гучний стукіт у двері змусив їх обох відсахнутися.

БАМ-БАМ-БАМ!

- Євгене, ми знаємо, що ти тут. Відкривай, або ми увійдемо самі.

Його кров застигла.

Анна злякано глянула на нього.

- Хто це?

- Люди Матвієнка, - прошепотів він.

Вони прийшли за ним.

Євген схопив Анну за руку.

- Маємо йти. Зараз же.

Він поглянув на балкон. Третій поверх. Високо, але можливо.

Вибору не було.