Глава 6.Символ

Постріли лунали все ближче.

Чистильники не намагалися розігнати натовп — вони відсікали. Точно. Холодно. Люди падали, ще не розуміючи, за що саме їх стирають.

— Ліра! — крикнув Андрій. — Веди людей у провулки!

— Вони не слухають! — відповіла вона, стріляючи по дрону. — Вони тільки-но почали згадувати!

Один із чоловіків раптом підняв металевий прут і кинувся на Чистильника.

Його збили чергою.

Натовп завмер.

Андрій відчув, як щось у ньому клацнуло.

— Досить! — крикнув він.

Він виліз на перевернутий транспортний модуль, підняв руки. Дрони миттєво навели на нього зброю.

— Система! — закричав Андрій у ніч. — Я тут. Ціль підтверджена. Навіщо вони?!

На мить…

постріли припинились.

Люди дивилися на нього. Хтось зі страхом. Хтось — із надією.

— Вони нічого не зламали, — продовжив він. — Це я.

— Я створив Архів.

— І я кажу: він бреше.

У повітрі пролунав синтетичний голос:

— Андрій Коваль. Ідентифіковано.

Статус: критичний збій.

Рекомендована дія: повне стирання.

— Бачите? — крикнув Андрій людям. — Для них ми — помилки!

Перший камінь влучив у дрон.

Другий — у Чистильника.

— Вони вбивають нас! — закричала жінка. — Я пам’ятаю свою доньку!

— І я пам’ятаю! — підхопив хтось інший.

Натовп рушив.

— Назад! — крикнула Ліра. — Вони прорвуться!

— Ні, — сказав двійник, дивлячись на Андрія. — Ти щойно став символом.

Чистильники відкрили вогонь.

Але тепер люди не тікали.

Хтось кидався під ноги солдатам. Хтось тягнув поранених. Хтось кричав так, ніби повернув собі голос після років мовчання.

Архів не був готовий до цього.

— Система входить у режим надзвичайної очистки, — пролунав голос. — Пріоритет: місто.

Небо над центром міста спалахнуло.

— Вони активують ядро… — прошепотіла Ліра. — Якщо воно запуститься — зітруть усіх.

Андрій стиснув кулаки.

— Тоді ми йдемо до нього.

— Туди не доходять, — сказала вона. — Ніхто.

— Я доходив, — відповів двійник. — Колись.

Він подивився на Андрія.

— Питання лише одне:

ти готовий знову стати тим, ким був?

Андрій подивився на місто, що горіло спогадами.

— Ні, — сказав він. —

Я стану тим, ким мав бути.

Він зробив крок уперед.

І натовп пішов за ним.