Прокинулись друзі від неймовірно смачних ароматів. Вони вже й не пам’ятали, коли їли щось смачненьке. Мудрець же недарма мав таке ім’я, він як ніхто знав, що жодні справи не робляться на голодний шлунок, а що вже говорити про здійснення бажань. Ніколи Тимофію та його Тіні так солодко не снідалось. «Можливо дійсно цей Мудрець здатен виконувати бажання», – подумала Тінь.
- Тож що вас привело до мене? – запитав їх нарешті Мудрець.
Друзі з легкою недовірою подивились один на одного. Невже те, до чого вони так довго йшли, скоро здійсниться?
- Я хочу стати Особистістю, ходити туди, де хочу я, а не сліпо слідувати за кимось, хочу мати власне ім’я, – із запалом промовила Тінь.
- А ти хлопче, чого хочеш ти? – поцікавився у Тимофія Мудрець.
- Я хочу, щоб мій друг був щасливий. Я звик, що Тінь завжди поруч, де б я не пішов, але потрібно вміти відпускати тих, кого любиш, як би боляче це не було, – сумно відповів Хлопчик.
Здавалось відповідь Тимофія цілком задовольнила Мудреця. «Який не по рокам розумний хлопчина» – подумав він, але вголос нічого не сказав. Слова не завжди потрібні, лише вчинки показують справжню сутність людини.
- Якщо ви дійсно цього прагнете, то я допоможу, але ви повинні розуміти, що процес роз’єднання людини й Тіні непростий та болісний, потрібно пожертвувати чимось цінним для вас обох, – застеріг друзів старець.
У справі з бажаннями завжди так, потрібно добре подумати про наслідки, чи вартують ваші бажання ціни, яку доведеться заплатити?
- Ми готові, – довго не думаючи погодились друзі.
- Ну що ж а тепер допоможіть старому підвестися, в моєму віці не завжди товаришуєш з ногами. Ці дві зрадниці вже давно відмовляються мені вірно служити, – жаліючись на проблеми свого віку повільно піднявся Мудрець.
- Сьогодні ще відпочиньте, вже вечір настав, а важливі справи звечора робити не годиться.
Зранку друзям вже не терпілося розпочати. Їм обом ще досі не вірилося, що найбільша пригода їхнього життя ось-ось завершиться. Те, що вони подолають будь-яке випробування, жоден з них і не сумнівався. Як самовпевнено з їхнього боку, чи не так?
Тимофій та його Тінь не стали чекати, коли Мудрець прокинеться, а нахабно його розбудили. Не варто говорити, що старець цьому не дуже зрадів, але вирішив не гримати на друзів, адже хоч то й давненько було, ще пам’ятав, що то таке «нетерпіння юності».
- Сьогодні випробування для вас розпочнеться поодинці, так як ваше бажання існувати окремо один від одного, тому й підтримати свого друга ви не зможете. Оскільки Тінь все своє свідоме існування слідувала за хлопчиком, то сьогодні саме хлопчик буде слідувати за мрією Тіні. Він їй заборгував, тому й розплачуватися буде також він. Для Тіні завдання буде нескладне, лише спостерігати і не втручатися, щоб не трапилося. Якщо вона не дотримається цього правила, то буде довіку слідувати за Тимофієм. Ви готові до цього? – розпочав пояснювати Мудрець.
Друзі переглянулись й одночасно кивнули головою на знак згоди.
- Завдання у тебе Тимофію нескладне, потрібно лише пройти по містку між двома скелями. Щойно ти доберешся до іншої скелі, мрія Тіні здійсниться й вона стане вільною, – завершив Мудрець.
З вуст Мудреця все звучало ніби просто. Але ж, завжди є якесь але. Виявилося, що місток з’єднує скелі на різних берегах гірської ріки. А найбільше Тимофій боявся води, адже зовсім не вмів плавати. І лише від одного погляду вниз на шалений гірський потік йому робилися млосно. Але як говорить ще одна народна мудрість: «Вовків боятися – в ліс не ходити», тому що тої прогулянки на нуртуючою прірвою, де вони з Тінню не були, в яких пригодах не побували. Й тут все вдасться. Тінь також занервувала, коли опинилася зовсім одна. Це було для неї абсолютно нове та незвичне відчуття.
Спочатку все йшло добре, Хлопчик незважаючи на страх, впевнено крокував вперед. Та раптом, на пів шляху, нізвідкіль, здійнявся сильний вітер, який за мить похитнув рівновагу Тимофія. Хлопчик спіткнувся й ледь встиг обхопити руками тоненький місток. Він опинився у скрутному становищі, внизу шаленіла ріка, сили в руках все меншало, й друга, який йому допоміг би, вперше не має поруч. Він подумав, що доведеться поплатитись життям для того, щоб Тінь отримала омріяну свободу. Але ця думка його зовсім не злякала. Хлопчик був готовий пожертвувати заради друга найціннішим, що він має – власним існуванням.
#508 в Молодіжна проза
#102 в Підліткова проза
становлення особистості, випробування долі, здійснення бажання
Відредаговано: 23.02.2024