Хлопчик з Тінню вирушили в дорогу. Шукати відповідей. В дорозі питали людей, ноги є, а шлях знайдеться, бо як говориться «Язик до Києва доведе». Народна мудрість таки не підвела. Один жебрак чи то в десятому, чи то в двадцятому місті розповів друзям, що є в світі «Книга Мудрості». Вона знаходиться в Храмі Сонці на вершині найвищої гори. В цій книзі зібрана вся багатовікова мудрість людства і в ній точно повинні бути відповіді на всі запитання.
Йшли вони день, йшли другий. Крізь поля, рівнини, гори… Брели вони й пустелями, пробиралися крізь непролазні хащі. Їх мучили голод та спрага. Проте жодної хвилини вони не сумнівалися у своєму рішенні, адже легко здатися й перестати боротися, а ти спробуй твердо стояти на своєму. А хлопчик та Тінь легких шляхів не шукали.
На тридцятий день друзі нарешті дібралися до Храму Сонця. Стомлені, голодні та виснажені вони аж застигли від тої краси, що постала перед їхніми очима. Хто бував в горах, той зрозуміє їхні почуття. Адже це неймовірне видовище. Ти на вершині й весь світ біля твоїх ніг, десь внизу клубочуться хмари та сонце так близько, здається, ніби протягнеш руку й можеш до нього доторкнутися. Лише заради цього відчуття варто було відправитися в таку далеку подорож. Й сам Храм був фантастичний. Він височів на самісінькій вершині, здавалось, що він парить у повітрі. На його білосніжні стіни неможливо було дивитися, не примружуючи очі. Від самого низу й аж до верхівки сонячні промені помережили будівлю своїми чарівними візерунками, які, мов живі, палахкотіли золотавим вогнем. Ці візерунки ніколи не були однаковими, кожної миті вони змінювалися ще вибагливішими та неповторними орнаментами.
Тимофій та його Тінь стояли зачудовані цим видивом. Не кожного дня випадає шанс стати частиною Магії, тим паче взяти в її творенні активну участь. Тож товариші сміливо вирушили назустріч пригодам. Книгу вони побачили одразу, щойно увійшли до Храму. Її важко було не помітити. Вона була просто товстезна, воно й не дивно, в ній же зібрана мудрість всього світу. Сторінки вже давно пожовтіли від старості, місцями текст на них неможливо було розібрати через те, що деякі літери просто стерлися. Хотіли б почитати таку книгу? В ній щоправда більше 1000 сторінок, але ж необов’язково читати повністю. Мені, як палкій шанувальниці літератури, для повного щастя вистачило б і декількох сторінок.
Але як в цій гігантській книзі знайти відповідь на таке важливе запитання для наших героїв? Щоб прочитати «Книгу мудрості» і цілого життя не вистачить. Добре, що ми маємо справу з магією, а то друзі вже встигли добре налякатися. Читати звісно корисно для здоров’я, це я як вчитель літератури стверджую, але не в таких кількостях, тут вже зі мною мої б учні погодились. «Книга Мудрості» працювала досить просто, як пошукова система Гугл. Варто було лише на першій сторінці записати ваше запитання і вона одразу ж самостійно відкривалася на потрібній сторінці. Зручно, чи не так? Недарма це «Книга Мудрості».
Тінь старанно виводячи кожну літеру записала на першій сторінці: «Хто може роз’єднати мене з Тимофієм? Як мені стати Особистістю?». І тільки-но вона поклала олівець, як сторінки давнього фоліанту почали з шаленою швидкістю змінювати одна одну. Через декілька хвилин книга відкрилася на 10987 сторінці. Ось що прочитали герої:
«На острові Бажань, що омивається хвилями Середземного моря, живе один Мудрець. Він відмовився від усіх насолод світу й вирішив існувати відлюдником серед дикої природи, де ще не ступала нога людини. Там він пізнає життя в його неповторності та допомагає мандрівникам у пошуках себе в цьому світі. Мудрець вказує шлях до того, що кожен потребує найбільше».
- Ну що ж, мій вірний товаришу, – з ентузіазмом сказав Тимофій, – знову в дорогу.
#507 в Молодіжна проза
#102 в Підліткова проза
становлення особистості, випробування долі, здійснення бажання
Відредаговано: 23.02.2024