Тінь Рішучості

"Нічний Мисливець." (Розділ 1)

Ніч поглинула місто. Вулиці були безлюдними, і тільки шум вітру та власні кроки розбивали мовчання. Всередині чорного плаща, який як привид обволікав його постать, ховався чоловік із серйозними рисами обличчя. Він не мав імені, лише кличку – Тінь Рішучості. На його поясі виблискував меч, який був давно підготовлений до дії. Блискучі очі чоловіки горіли рішучістю та жагою помсти.

Місто, що колись вирувало життям і рухом, тепер лежало в руїнах. Будинки були зруйновані, вулиці спорожніли, а мешканці втратили надію. Серце міста забуло як битися. Але Тінь Рішучості відмовлялася вірити, що все втрачено. Під світлом місяця він рухався до мети, яка могла змінити долю міста. Він знав, що небезпека переховувалась за кожним кутом, але це не зупиняло його. Його місія була ясна - знайти вкрадене та повернути місту надію, яку він втратив.

Перед ним стояв перший виклик цієї ночі. Тінь Рішучості повільно вийняв клинок з піхов і оглянув його, ніби говорячи з ним власною мовою. Він знав, що зараз почнеться небезпечне полювання. Його вуха помітили слабке шарудіння вітру, що несе звуки здалеку. Щось рухалося вулицями, і це були звичайні звуки нічного міського життя. Тінь Рішучості зник у темряві, ховаючись у тіні зруйнованого будинку. Крізь вікно він побачив групу фігур, що рухалися серед руїн. Вони несли смолоскипи, кидаючи світло на своєму шляху, і їхні незрозумілі розмови проникали у вуха Тіні.

Ці люди, здається, щось шукали. Вони рухалися до місця, де він був. Питання залишилося відкритим: друзі чи вороги? Але Тінь Рішучості не мав часу на роздуми. Він повільно й безшумно підвівся і, лишаючись у тіні, почав стежити за групою. Йому треба було дізнатись, хто це і що вони шукають. Цієї ночі мисливців і полювання гра ставало все більш небезпечним, і він був готовий до будь-яких викликів, які могли очікувати його попереду.

"Мисливці та Видобуток" (Глава 2)

Тінь Рішучості стежив за групою фігур, не зводячи з них очей, поки вони повільно рухалися вулицями. Їхні смолоскипи висвітлювали шлях, але не проникали в його приховану позицію. Він міг чути їхні розмови – фрагменти слів, що переносяться на вітрі. "Скажи мені ще раз, чому ми тут," прошипів один із мисливців. Його голос тремтів від нервозності. Інший, впевненіший, відповів: "Ти знаєш чому. Ми шукаємо те, що наш бос хоче. І він заплатить нам добре, якщо ми це знайдемо."

Тінь Рішучості розумів, що то були мисливці. Вони були тут на якесь замовлення, і його власна місія могла зіткнутися з їхніми інтересами. Але він не збирався поступатися. У міру того, як група наближалася до руїн давно занедбаної будівлі, Тінь Рішучості зрозумів, що це місце було його наступною метою. Він рішуче увійшов у середину будівлі, продовжуючи спостерігати за мисливцями. Усередині було похмуро і мовчазно. Тінь Рішучості рухався вправно, уникаючи будь-якого шуму, який міг би попередити мисливців. Але час закінчувався, і він знав, що йому доведеться діяти швидко.

В глибині будівлі щось виблискувало в промені світла, що проникало крізь тріщини у стінах. То був ключ до загадки, ключ до його місії. Тінь Рішучості підняв свій клинок і рушив уперед, готовий до зустрічі з мисливцями та небезпеками, які могли чекати його в цій темній частині міста. Тінь Рішучості наблизився до джерела світла і побачив, що це був старовинний підвісний світильник, що висів серед руїн. Він кидав м'яке жовте світло на найближчу ділянку. Раптом, десь у темряві, почулися кроки та голоси. Мисливці були близькі, вони наближалися до цієї мети.

Тінь Рішучості не міг дати їм цього ключа. Усі сили зосередилися у його натягнутих м'язах, коли він прокладав шлях крізь руїни. Кожен крок був ретельно продуманий, щоб уникнути скрипу дерев'яних підлог та шуму, який міг би зрадити його присутність. Голоси мисливців ставали дедалі ближче. Він знав, що часу лишається зовсім небагато. Але Тінь Рішучості був готовий до цього полювання - його досвід, рішучість і спритність робили його смертельною зброєю темної ночі. Коли мисливці нарешті наблизилися до світильника, Тінь Рішучості був уже там. Він вийшов із тіні, з'явившись слів.

"Прохолодне Зіткнення" (Глава 3)

В темній і покинутій кімнаті підвалу старої будівлі стояла напруга, яку можна було відчути навіть у найвологішій і найтіснішій частині повітря. Мисливці, які перебували в тіні, дізналися, що їм доведеться битися з незнайомцем, про якого мало відомо. Тінь Рішучості не скидав зі своїх схвильованих очей на жодного з них. Він був підготовлений до битви, його погляд залишався непохитним. Він знав, що не має права програти, що на кону було забагато. Один із мисливців, чоловік зі шрамом на обличчі, зробив перший крок уперед. Його рука була надійно охоплена рукояткою меча. "Хто ти?" - прошипів він, голос його звучав нестійко.

Тінь Рішучості не відповідав словами. Натомість він діяв. Його клинок майнув у повітрі, і сталь зустрілася зі сталлю у іскорці вогню. Битва розгорілася, як спалахнула лісова пожежа. Тінь Рішучості рухався з неймовірною спритністю та точністю, впевнено блокуючи та контратакуючи. Мисливці, хоч і були навчені, були приголомшені незвичайним стилем боротьби незнайомця. Шум мечів, брязкіт стали, і звуки пострілів лунали в тісних стінах підвалу. Мисливці розуміли, що вони зіткнулися з великим небезпечним противником, але не збиралися здаватися.

В це холоднокровне зіткнення Тінь Рішучості вклав усю свою рішучість та надію, що знайде те, що шукав, і поверне місту втрачену надію. І битва тривала, ніби життя самого міста залежало від результату цієї битви. У цій смертельній сутичці Тінь Рішучості залишався холоднокровним, наче вода в гірських річках. Він продовжував рухатися з грацією та точністю, завдаючи влучних ударів і блокуючи атаки мисливців. Проте мисливці були легкими противниками. Вони вміли битися, і їхня рішучість була неймовірно сильною. Хоча кілька із них було поранено, вони не здавались і продовжували атакувати.

Тінь Рішучості відчув утому починати впроваджуватися в його тіло. Але він не міг дозволити собі здатися. Йому було відомо, що він перебуває на межі перемоги – ключ до загадки міста завжди був поряд. Крізь клуби диму та блиск мечів, зрештою, один із мисливців, чоловік зі шрамом на обличчі, здався. Він упустив свій меч і став на коліна, задихаючись. Тінь Рішучості не втрачав жодної хвилини. Він піднявся над переможеним мисливцем, клинок готовий до завершального удару. Але щось у його очах змусило його зупинитися. Він побачив в очах ураженого мисливця не страх, а людяність та жаль.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше