Розділ 32. На порозі війни

Плавання до Ремвіля, здійснене цього разу на швидкому кораблі королівської варти, наданому особисто Дорн для термінового возз'єднання з Кассіаном і Гортензієм, минало в тому самому тривожному, напруженому очікуванні, яке супроводжувало кожен подібний етап цієї виснажливої, багатошарової кризи, — Мила, стоячи поруч із Ярошем на палубі, дивилася на південний горизонт з тією ж рішучою зосередженістю, яку демонструвала протягом кожного попереднього небезпечного випробування їхнього спільного життя, зосередженістю, здобутою дорогою ціною багатьох років подібних, дедалі важчих випробувань.

— Про що думаєш? — запитав Ярош, помічаючи задумливий вираз на обличчі дружини.

— Про Йоланту, — призналась Мила. — Про те, як почувається людина, що тридцять чотири роки плекала образу настільки глибоку, що вона зрештою переросла в бажання знищити не просто твою матір, а й тебе особисто, її сина. Яка порожнеча, мабуть, живе всередині людини, здатної на подібну, нескінченну ненависть.

Ярош, обмірковуючи це спостереження з тією ж емоційною глибиною, яку демонстрував протягом усього цього особистого, болісного розслідування, кивнув з розумінням.

— Можливо, — сказав він, — саме ця порожнеча й штовхнула її до союзу з фракцією війни при дворі Кроу. Люди, охоплені подібною глибокою, невигойною образою, часто шукають будь-якого способу довести власну значущість, навіть якщо цей спосіб передбачає катастрофічні наслідки для тисяч невинних людей.

* * *

Кассіан і Гортензій зустріли прибулих біля причалу Ремвіля з тим самим виразом стриманої напруги, який Ярош пам'ятав з кожної подібної критичної зустрічі протягом цієї довгої, виснажливої місії, — обличчя обох союзників виражали ту саму суміш полегшення від возз'єднання і тривоги перед наступним, найважчим етапом боротьби.

— Раді бачити вас обох, — сказав Кассіан, обіймаючи Яроша з тією ж щирою відданістю, яку демонстрував протягом усього їхнього довгого, вистражданого партнерства. — Хоча, зізнаюся, новини, здобуті останніми днями, лише посилили нашу тривогу щодо масштабу цієї загрози.

— Розкажи детальніше, — попросив Ярош, коли вони вчотирьох попрямували до тимчасової штаб-квартири, влаштованої в тому самому конфіскованому торговому домі Крона, де відбувалась попередня, драматична облога.

Гортензій, розгортаючи карту північних вод із позначеним розташуванням острова Йоланти, заговорив голосом, у якому забриніла та сама дипломатична серйозність, яку демонстрував протягом усієї подорожі.

— Острів розташований за кілька годин плавання на північний схід від Ремвіля, — пояснив він. — Невеликий, скелястий, значно менш придатний для життя, ніж Скельна Гавань чи навіть Скелі Ворона, — ідеальне місце для приховування дослідницької діяльності від будь-якого випадкового спостерігача.

— А фракція війни при дворі Кроу? — запитав Ярош. — Чи є новини про їхню подальшу активність?

Кассіан, обмінявшись швидким поглядом із Гортензієм, відповів з тією ж похмурою серйозністю, яку демонстрував протягом усього цього тривожного розслідування.

— Кроу особисто повідомив нас через магічний передавач, — сказав він. — Стверджує, що зумів тимчасово нейтралізувати найвпливовіших членів фракції, заарештувавши кількох найзапекліших прихильників війни за звинуваченням у зраді. Але, Яроше, він також попереджає: якщо Йоланта здійснить свій план успішно, навіть це тимчасове стримування може виявитися недостатнім, аби запобігти повномасштабному конфлікту між нашими королівствами.

Мила, слухаючи цю тривожну звістку, відчула, як тягар відповідальності за успішне завершення цього фінального протистояння лягає на плечі всієї команди новою, значно важчою вагою.

— Тоді нам треба діяти негайно, — сказала вона твердо. — Кожна година зволікання наближає нас до катастрофи, якої всі ми так відчайдушно намагаємось запобігти, катастрофи, наслідки якої, боюся, торкнуться значно більшого числа життів, ніж лише наших власних.

Ярош, обмірковуючи план майбутнього штурму острова з тією ж ретельністю, яку демонстрував протягом кожного подібного критичного етапу цієї виснажливої кризи, звернувся до присутніх союзників.

— Скільки людей ми можемо зібрати для цієї операції? — запитав він.

— Леонтій надіслав підкріплення з Кресвальда, — відповів Кассіан. — Разом із загоном Кроу, що досі лишається тут для спільної операції, маємо близько двадцяти досвідчених магів, готових до штурму.

— А сама Йоланта? — запитала Мила. — Що нам відомо про масштаб її власної сили?

Гортензій, обмірковуючи це важливе питання з тією ж дипломатичною ретельністю, яку демонстрував протягом усієї подорожі, задумливо промовив:

— Судячи з усього, що ми дізналися дотепер, — сказав він, — Йоланта провела тридцять чотири роки, вдосконалюючи власне розуміння теорії Духу й Часу, спираючись на крадені фрагменти досліджень Ашворта й, можливо, навіть власні, незалежні експерименти. Її сила може виявитися значно масштабнішою за будь-що, з чим ми стикалися дотепер, окрім, можливо, самого Ашворта в найнебезпечніші моменти його колишньої могутності.

Ярош, обмірковуючи масштаб цього попередження, відчув, як звична бойова зосередженість заповнює кожен м'яз його тіла, — зосередженість людини, що готується до найважчого, найнебезпечнішого випробування свого насиченого небезпеками життя.