Розділ 22. Візит до в'язня

Кассіан повернувся на світанку наступного дня, виснажений після тривалої, обережної розвідки серед торгових контактів Північної Гавані, — контактів, здобутих завдяки давнім, ретельно збереженим зв'язкам ще з часів його прихованого членства в Ордені Попелу, зв'язкам, які, попри роки, що минули відтоді, все ще виявлялися напрочуд корисними для подібних делікатних розслідувань.

— Дізнався щось важливе й тривожне? — запитав Ярош, коли друг зайняв місце біля коминка, приймаючи запропонований гарячий чай із тією ж вдячністю, яку виявляв кожного разу після подібних виснажливих нічних операцій.

— Дещо, — підтвердив Кассіан, обличчя його виражало ту саму зосереджену задумливість, яку демонстрував після кожного значного відкриття. — Магнус Реднор, судячи з чуток серед торговців, підтримує регулярне листування з кимось на південному узбережжі нашого власного королівства, — листування, замасковане під звичайну комерційну кореспонденцію, але, за словами мого джерела, надто регулярне й надто таємне для простих ділових стосунків.

Ярош, слухаючи це підтвердження найгірших побоювань, відчув, як тривога за дім набуває нового, ще гострішого виміру.

— Південне узбережжя, — повторив він, обмірковуючи географію рідного королівства з тією ретельністю, яку вимагала ця тривожна інформація. — Це недалеко від Ремвіля, де одинадцять років тому ми вперше зіткнулися з мережею Ашворта.

— Саме так подумав і я, — кивнув Кассіан. — Можливо, залишки давньої мережі, не викриті нашим попереднім розслідуванням, знайшли спосіб відновити зв'язки через торгові канали, непомітні для звичайного нагляду служби безпеки.

Гортензій, приєднавшись до розмови з тим самим виразом заклопотаної уваги, який демонстрував протягом усієї кризи, задумливо промовив:

— Можливо, настав час скористатися ще одним ресурсом, який ми поки що не задіяли повністю — самим Ашвортом. Якщо хтось і здатний розпізнати патерни давньої мережі, приховані за фасадом звичайної торгівлі, то це людина, яка сама створила цю мережу.

Ярош, обмірковуючи цю пропозицію, кивнув з тією ж рішучістю, яка супроводжувала кожне важливе рішення протягом усієї цієї виснажливої місії.

— Напишу йому детальніше про здобуту інформацію, — сказав він. — Можливо, специфічні деталі — методи маскування кореспонденції, характер торгових операцій — дозволять йому впізнати конкретний патерн чи навіть конкретних осіб, причетних до цієї прихованої мережі.

* * *

Того ж дня, коли офіційні переговори продовжилися з тим самим напруженим, хоча вже значно продуктивнішим тоном, який встановився після викриття зради Реднора, Кроу, попри всю тяжкість щойно пережитої кризи довіри, продемонстрував несподівану готовність до співпраці, надаючи делегації доступ до архівів своєї програми для незалежної перевірки.

— Розумію ваш скептицизм щодо моїх намірів, магістре Ковальчук, — сказав він, коли вони удвох переглядали розкладені документи в окремому кабінеті, наданому для цієї мети, — але сподіваюся, ця прозорість стане переконливим доказом мого щирого прагнення відновити довіру, зруйновану діями Аделіни та Реднора.

Ярош, вивчаючи документи з тією ж ретельністю, яку демонстрував протягом усього цього напруженого розслідування, відчув, як складне, суперечливе ставлення до архімагістра поступово трансформується в щось ближче до обережної, вистражданої поваги.

— Цінюю цю прозорість, — визнав він щиро. — І, архімагістре, дозвольте запитати прямо: чи готові ви особисто допомогти нам розкрити повний масштаб зв'язків Реднора, навіть якщо це вимагатиме подальшого викриття недоліків вашої власної програми контролю?

Кроу, вислухавши це пряме питання, довго мовчав, обличчя його виражало ту саму внутрішню боротьбу, яку Ярош спостерігав протягом усього їхнього непростого знайомства.

— Готовий, — сказав він нарешті, голос його прозвучав з несподіваною твердістю. — Магістре Ковальчук, я присвятив десятиліття свого життя цій роботі, вірячи, що служу благородній меті захисту мого народу. Якщо ця мета виявилася скомпрометованою прихованою зрадою моїх власних підлеглих, найменше, чим я можу спокутувати цю провину, — це допомогти вам викрити й знищити кожен прихований залишок цієї зради, хай куди вона веде.

* * *

Наступні кілька годин Ярош і Кроу провели за спільним, ретельним аналізом документів програми, — незвична, майже неймовірна співпраця між людьми, чиї початкові стосунки визначалися підозрою й прихованою ворожістю, тепер поступово трансформувалась у щось ближче до вимушеного, але дедалі щирішого партнерства заради спільної мети.

— Тут, — сказав Кроу, вказуючи на один із записів фінансової звітності програми, — регулярні виплати, позначені як "консультаційні послуги", спрямовані невідомому отримувачу через посередницький торговий дім у Ремвілі. Судячи з регулярності й розміру сум, це може бути тим самим зв'язком, який виявив ваш друг Кассіан.

Ярош, вивчаючи документ із тією ж ретельністю, яку демонстрував протягом усього цього напруженого розслідування, відчув, як шматочки цієї складної, тривожної головоломки поступово складаються докупи.

— Ремвіль, — повторив він задумливо. — Те саме портове місто, де одинадцять років тому ми вперше знайшли слід мережі Ашворта. Схоже, це місто продовжує залишатися вузловою точкою для подібних прихованих змов, попри всі наші попередні зусилля очистити його від залишків Ордену Попелу.