Глава 7

Нокс Авері

У величному, затіненому тронному залі з самого ранку панувала напружена, майже свята тиша, порушена лише ледь помітним тріпотінням вогників у масивних різьблених ліхтарях. Стрункими шеренгами, схиливши голови у глибокій пошані, стояли придворні у важких темно-бордових та синіх шатах, вишитих золотими нитками, що тьмяно виблискували у напівтемряві. Усі погляди й думки були звернені до високого помосту в глибині зали, де над усім височів трон, а над ним — величезне кругле панно із зображенням золотого дракона, символу абсолютної влади. Там, під великим карнизом з висіченими буквами, у золотому вбранні сидів сам імператор — самотня, але непохитна постать, чия воля правила мільйонами, а кожен жест у цьому залі міг змінити хід історії.

- Поважні міністри, якщо є що обговорити - говоріть, або на цьому нарада закінчиться.

- Імператоре! - з низьким уклоном вперед вийшов один із міністрів урочистостей. На це імператор просто змахнув рукою, дозволяючи говорити.

- Як ви знаєте, на кордонах із расою зергардів неспокійно, а демони готуються до вторгнення.

- Знаю, - втомлено мовив правитель. - Ти можеш вирішити це питання?

- Не зовсім. Як вам ідея виявити гостинність, запросити ці народи до нас і продемонструвати їм нашу силу?

- Про що ти? Яку силу? - роздратовано мовив монарх.

- Не гнівайтеся, ваша величносте, - і він схилився в низькому уклоні. - Як ви знаєте, мій син народився під пророчим світлом. - Він замовк, злегка підвівши голову, щоб бачити правителя.

- Продовжуй, - не розраховуючи на щось вартісне, попросив імператор.

- Дякую, ваша величносте, - він підвівся і не поспішаючи мовив: - Так-от, у вас є Нокс - видатний, жорстокий, цинічний дізнавач. Ми можемо запросити їх і запропонувати помірятися силами: двоє їхніх бійців проти наших. Таким чином ми покажемо міць нашої імперії, і вони добре подумають, чи варто нападати.

Правитель не встиг нічого відповісти, як оголосили новоприбулого:

- Нокс Авері, головний дізнавач та права рука імператора!

Широким кроком до зали зайшов молодий чоловік, від якого віяло зловісною аурою. Всі, хто зустрічався з ним поглядом, мимоволі ховали очі та відверталися. Присутні з власного досвіду знали, яким він стає, коли відчує слід. Усі вони свого часу побували в катівні: через найменший промах одного з міністрів Нокс узяв слід, і всі підозрювані зі схвалення імператора були доведені до жахливого стану. У ті дні багато старих чиновників не витримали таких допитів, через що швидко відійшли в інший світ, а іншим довелося закривати пусті дірки після такої смертності. І ніхто не міг йому вказувати, нікого він не слухав, крім самого імператора.

- Не знав, що ви такої високої думки про мої таланти.

Холодний, сильний голос луною віддався в тихому приміщенні, змушуючи всіх присутніх зіщулитися.

- Не тільки я такої думки… - йому не дали договорити, просто перебивши на пів слові.

- Ви говорите про демонстрацію могутності? Але який авторитет може бути у двох молодих хлопців? Ми не військова держава. А наскільки мені відомо, казарми наразі порідшали й обросли зайвим жирком.

Його мертвий погляд упав на округлий живіт військового міністра. Від цього чоловік умився потом і почав щось тихо лепетати, сильно заїкаючись. Проте його ніхто не слухав.

- У такому разі не бачу сенсу.

- Як ти можеш таке говорити?! Що буде, якщо через це на нас нападуть? - нервово вигукнув товстун, проте швидко розгубив усю свою браваду під цим крижаним, убивчим поглядом. У голосі Нокса, сповненому металевих ноток, чітко чулася обіцянка:

- Якщо це станеться, обіцяю: я перший вас уб'ю, щоб вас не мучили вороги.

З цими словами він схилився в поклоні й пішов за слугою, який повів його геть. Після такого стресу імператор розпустив своїх людей і попрямував слідом за Ноксом.

У таємній залі, приховані від чужих очей, двоє чоловіків вели закриту розмову. Уже не молодий правитель сидів, утомлено підперши голову рукою, тоді як молодик із двома мечами за спиною стояв і слухав наказ: негайно покинути місто й таємно вирушити на розвідку, щоб оцінити стан власних військ та оглянути кордони. Якщо знадобиться - знищити все, що вважатиме за потрібне, і байдуже, наскільки гучно чи тихо це відбудеться.

Проте, оскільки хлопець повернувся лише тиждень тому, йому дозволили залишитися на свято літа, яке мало відбутися за три дні й на яке імператор запросив відомих акробатів. Це був тонкий натяк: Нокс зобов'язаний затриматися, владнати всі справи, що накопичилися за час його відсутності, та супроводжувати правителя. Це мало продемонструвати всім, що одне із найгостріших лез імперії  досі на боці трону.

Юнак на це просто вклонився. Він не мав жодного бажання розбиратися в чужих інтригах - простіше вбити того, на кого вкажуть. Долі інших людей його взагалі не обходили.

Хто вам подобається більше: жорстокий, темний Нокс чи добрий, м'який Келеор? Діліться в коментарях, буде цікаво дізнатися, хто запав вам до душі. Проте не забувайте й про нашу лисичку Айлін! Тисніть "Додати в бібліотеку" та підписуйтеся на автора. Ваша підтримка надихає писати далі!