Тінь о четвертій

Епілог. Двері з ручкою

Минув місяць. Перший сніг прикрив брудне листя, і місто нарешті видихнуло, звільнившись від похмурої напруги.

Броніслав закрив важку книгу з оптики. Злата відклала олівець, яким щось замальовувала у своєму блокноті.

— Дзвонила Олена, — тихо сказала вона.

— І як вона? — запитав Броніслав, не підводячи очей.

— Їде. Продала ту квартиру, купила будиночок біля моря. Сказала, що вперше за довгий час дихає на повні груди. Передавала тобі... — Злата посміхнулася, — пляшку дуже дорогого коньяку.

— Хм. Це раціонально.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше