Тінь о четвертій
Пролог. Двері без ручки
Ранок почався, як завжди, з суперечки.
— ...і в ній не було ручки, — Злата стояла босоніж на холодній кухні, загорнувшись у ковдру, і намагалася втримати в пам'яті краї сну. — Розумієш? Величезні дубові двері, а ручки немає. Я знаю, що за ними хтось є, хтось у біді, але я не можу їх відчинити.
Броніслав мовчки простягнув їй чашку свіжозвареної кави. Він уже був одягнений: ідеально випрасувана сорочка, жилет. Його робочий стіл уже чекав.
— Двері без ручки, — повільно повторив він, сідаючи навпроти. — Можливо. Або, можливо, це тому, що ми вчора їли на вечерю занадто жирну рибу.
— Броню! — вона ображено вдарила його по руці. — Я серйозно. Це відчуття... воно було таким реальним. Відчуття пастки.
— Інтуїція — це прекрасно, кохана, — він посміхнувся краєчком вуст. — Але вона не платить за рахунки. Нам потрібні факти. А факти кажуть, що вже тиждень у нас немає жодного клієнта, і якщо хтось не подзвонить...
Саме в цю мить пронизливо задзвонив телефон.
Злата переможно, хоч і злякано, подивилася на чоловіка. Броніслав важко зітхнув, підвівся і зняв слухавку.
— Детективне... — він запнувся, згадавши їхню домовленість. — Броніслав Древлянський. Слухаю.
#2091 в Фентезі
#554 в Міське фентезі
#731 в Детектив/Трилер
#328 в Детектив
Відредаговано: 02.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
