Соня пішла в АТБ за продуктами. На зворотному шляху вона, як і планувала, заглянула в «Lavazza» недалеко від дому й купила собі той самий смачний смузі, який хотіла. Попиваючи прохолодний напій, вона раптом помітила в кущах крихітне, самотнє кошеня.Соня не змогла пройти повз. Ще коли вона тільки знімала цю квартиру, вона спеціально запитувала у хазяїв, чи можна завести котика. Хазяї відповіли «так», і вона завжди мріяла про пухнастого друга. Ця зустріч здавалася справжньою долею!Прийшовши додому, Соня знайшла невеличку коробочку, застелила її старими м'якими речами й акуратно вклала туди малюка. Вона назвала його Сірим. Кошеня було крихітним, з м'якою, немов хмаринка, шерстю і допитливими оченятами, які одразу ж прикували до себе увагу.На наступний день Соня вирушила за покупками для вихованця. Вона придбала зручний лоток, найм'якшу лежанку, яку тільки змогла знайти, і кілька іграшок. Тепер у Сірого був не просто тимчасовий куточок, а власний затишний будиночок. Він тут же вмостився на новому ліжечку, згорнувся клубочком і, здавалося, усміхався, насолоджуючись своїм новим світом.Соня спостерігала за ним із теплом і радістю — тепер вона точно знала, що їхня зустріч була не випадковою.