2.Зникла симпатія

Хоч Саша і Соня вже не спілкувалися й ніяк не контактували, він усе одно їй подобався.Соні було нудно, і одного разу вона вирішила зайти в «Дайвінчик». Там їй несподівано попався Саша. Вона поставила йому лайк, він відповів взаємністю й написав: «Привіт». Але Соня чомусь вирішила не відповідати.Так непомітно закінчився восьмий клас.Настало літо. В один із теплих днів Соня, як зазвичай, гуляла на майданчику. Там був і Саша зі своїми друзями — вони грали у футбол. Соня з Олею стояли осторонь і перекидалися м'ячем. У якийсь момент до них підійшов Саша. Серце Соні на секунду завмерло, але вона раптом сказала: «Мені треба йти додому», — і поспішно пішла.Літо пролетіло весело: майданчик, пікніки, басейн, відпочинок — дні змінювали один одного, залишаючи легке відчуття щастя.Настав дев'ятий клас. Соні вже не так сильно подобався Саша. Вона серйозно взялася за навчання, і думки про нього стали з'являтися все рідше. Іноді вона все ж гуляла з Олею на тому самому майданчику.У компанії Саші відбулися невеликі зміни: крім хлопців там тепер часто були дві дівчини — Діана й Маша.Одного разу, коли Оля ненадовго відійшла у справах, до Соні підійшла одна з них — Діана — і запропонувала познайомитися. Вони розговорилися.— У тебе є хлопець? — запитала Діана.— Ні, — спокійно відповіла Соня.— Як тут нудно, — зітхнула Діана.— Так, є таке, — погодилася Соня.Вони розмовляли досить довго. І в якийсь момент Діана раптом сказала:— Ти дуже красива.Соня трохи збентежилася, але їй було приємно це почути. Соня сказала «дякую», і вони розійшлися.