Коли над лісом тишина,
Коли навкруги ніч,
Лишаємось — ти і я
З розлукою віч-на-віч.
Думки всі дихають любов’ю,
Тривогою й тугою...
Вінчальним марим днем з тобою,
Терпець стає вагою.
Лице коханой — далеченько,
Та пам’ять губ і очей
Вирує стукотом серденька
В безсоній тиші ночей...
Відредаговано: 06.01.2026