Тіні незабутих...

***

Доки самотній
стою серед поля
томлючись чеканням
Твоїх пагонів,
Зеленого моря,
Зеленого гаю
І ніжних обіймів
В які я пірнаю...
Де милої руки
Густою листвою
Мене приховають
від спеки сухої...
І ластиться вітер
В лице ароматом
квітучих букетів
охладним закатом...
І вийдеш назустріч
Ти кольором неба,
Туманом легким,
Одягнена ледве...
Лиш бризнуть краплі,
Неначе, сльози:
Бо ти далеко...
Ще тут морози...

Вадим Сухобрус

Подобається

#478 в Різне
#28 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 31.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись