Глава 4 Відьма - перевертень

була темною.
Без місяця.
Але Яна все одно не могла спати.
Вона лежала, дивлячись у темряву, і відчувала, як всередині щось не дає їй спокою. Вовчиця не спала. Вона була насторожена, ніби чекала чогось.
Яна перевернулася на бік.
— Чого ти хочеш?.. — тихо прошепотіла вона.
Відповіді, звичайно, не було.
Але раптом з’явилося дивне відчуття. Наче її кудись кличуть.
Не голос.
Не звук.
Напрямок. Ліс.
Яна повільно сіла на ліжку.
Вона знала, що не повинна йти. Після слів Темолея про чужий запах у лісі це було особливо небезпечно.
Але відчуття ставало сильнішим.
Вона тихо вдягнулася й вислизнула з дому.
Поселення спало. Лише десь далеко горіло вогнище чергових.
Яна швидко пройшла між будинками й зайшла в ліс.
І одразу зупинилася.
Нічний ліс був іншим. Живим. Глибоким. Темним.
Вона зробила ще кілька кроків.
І раптом відчула, як по руках пробіг холод. Вітер різко піднявся між деревами, хоча ще секунду тому було тихо.
— Це не смішно… — прошепотіла Яна, озираючись.
Гілки дерев тихо зашурхотіли.
І тоді вона відчула це.
Не вовчицю.
Щось інше.
Щось старіше.
Сильніше.
Яна повільно підняла руку.
І завмерла.
Навколо її пальців ледь помітно закрутився холодний туман. Наче повітря стало густішим. Наче ніч слухала її.
Яна різко видихнула — і туман зник.
Вона відступила на крок.
— Ні…

Серце калатало так, що вона майже не чула нічних звуків.
— Це не може бути…
Вона знову підняла руку.
Цього разу обережніше.
Зосередилася.
І відчула це знову.
Наче всередині неї була ще одна сила. Не вовчиця. Інша. Тиха. Холодна. Спокійна.
І коли Яна дозволила їй піднятися…
Вітер різко закрутився навколо неї. Листя піднялося з землі. Гілки затріщали.
Яна злякано опустила руку.
Все одразу стихло.
Ліс знову став звичайним.
Але вона вже знала.
Вона повільно прошепотіла в темряву:
— Я… відьма.

Слово прозвучало тихо.
Але від нього стало страшніше, ніж від будь-якого гарчання вовка.
Бо перевертні — частина зграї.
А відьми…
Завжди самі по собі.
Яна повільно озирнулася на темний ліс.
І раптом відчула, що вона тепер боїться не тільки того, що її викриють.
Вона боїться…
Себе.