Він підняв ліву руку. Клацнув пальцями.
З центру поля розгорнулася тиша. Все — розсипалося в попіл. Без болю. Без
крику. Лише
краса знищення.
Куроно стояв серед попелу. Один.
Він подивився на небо.
— Хм... А куди я взагалі йшов?
Згадав. Торгове місто. Лавка артефактів. Хотів купити кулон — не потрібен,
просто красиво світився.
Витончено покинув поле бою і пішов пішки.
Відредаговано: 04.07.2025