Тіні над Говерлою
Глава 3. Храм Семи Сонць
Шлях углиб гір був непростим. Вітер вив, дерева стогнали, а час ніби зупинився. Чугайстер ішов попереду, обмацуючи землю великою палицею з карпатського заліза — матеріалу, якого вже давно не добувають.
— Тут, — сказав він, коли вони вийшли на вузький перевал. — Під нами — Храм Семи Сонць.
Марта побачила руїни, схожі на гігантський кам’яний пелюстоковий квіт. У центрі лежала чорна чаша. Але щойно вона зробила крок — з неї здійнялась постать, наче з води. Прозора, блакитна, обрамлена сріблом.
— Ви шукаєте Бурштинове Серце? — спитала істота. — Я — Прут. Ріка пам’ятає. І не всі мають право знати правду.
Марта ступила вперед. Серце світилася яскравіше.
— Тоді докажи, — мовив Прут. — Пройди через Поріг Звідника — портал, що відкриється лише тому, хто пам’ятає всі імена своїх предків.
І раптом земля під ногами засяяла дев’ятьма золотими колами.
#1821 в Фантастика
Відредаговано: 30.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
