Розділ 4: Тіні зради

Сторінка 1

Дні в Готемі почали ставати все більш напруженими для **Джексона Рейлі**. Він захопив чергову територію Лиса і продовжував зміцнювати свої позиції в кримінальному світі. Але, попри зовнішню перемогу, Джексон відчував, що щось змінюється. У повітрі витає напруга, а ті, хто раніше був союзником, можуть обернутися проти нього в будь-який момент.

Одного дня, коли Джексон повернувся до свого прихованого будинку на околиці Готема, він знайшов на столі незнайомий конверт. Ніяких ознак того, хто його залишив, не було, але відчувалася загроза. Джексон обережно відкрив конверт і витягнув звідти аркуш паперу. На ньому було написано кілька рядків віршем:

_"Твій союзник у тіні, мов тінь, що блукає,  
Освальд чекає, коли ти ослабиш снага.  
Не вір його слову, бо зрада вже близько,  
Він вдарить, як тільки ти впадеш у пітьму."_

Джексон вдивлявся в слова, намагаючись зрозуміти, хто міг це надіслати. Він відчував холодний вітер недовіри, що пронісся крізь його думки. **Освальд "Пінгвін"** був одним із його найважливіших союзників, і, хоч Джексон завжди знав, що Пінгвін грає власну гру, він не очікував такого явного застереження.

"Хто це міг надіслати?" — подумав Джексон, уважно розглядаючи конверт, але не знайшов нічого, що могло б вказати на відправника. Єдиним натяком були рядки вірша, які чітко натякали на можливу зраду Освальда в майбутньому.

Томмі, який сидів неподалік, помітив вираз обличчя Джексона. "Що трапилося?" — запитав він, підходячи ближче.

Джексон показав йому лист. Томмі мовчки прочитав написане, і його обличчя стало серйозним. "Якщо це правда, ми повинні бути обережними з Пінгвіном."

"Я завжди знав, що Освальд не просто так пропонує свою допомогу," відповів Джексон, згортаючи аркуш і ховаючи його у внутрішню кишеню свого пальта. "Але тепер ми маємо бути готовими до того, що він може спробувати вдарити тоді, коли я найменше цього очікую."

Томмі кивнув. "Що будемо робити? Можливо, варто діяти на випередження?"

"Ні," твердо відповів Джексон. "Якщо я зараз піду проти Освальда, це створить хаос. Він занадто добре інтегрований у наші плани. Нам потрібно зберегти спокій і спостерігати за ним. Але якщо я побачу хоча б найменший натяк на зраду, ми знищимо його."

---

**Освальд "Пінгвін"**, як завжди, з'явився на черговій зустрічі в підпільному барі, ведучи себе так, ніби нічого не сталося. Він був спокійний і впевнений у своїй ролі. Він допомагав Джексону здобувати нові перемоги, але Джексон тепер дивився на нього інакше. Кожне слово Освальда, кожен його жест здавався підозрілим.

"Лис знову намагається відвоювати свої позиції," сказав Освальд, наливши собі келих вина. "Але він недооцінює нас. Ми можемо вдарити ще сильніше, якщо ти готовий діяти."

"Я завжди готовий діяти," відповів Джексон, зберігаючи холодний погляд. Він більше не довіряв Освальду, але не показував цього.

"Добре," продовжив Пінгвін, піднімаючи келих. "Тоді в найближчі дні ми зможемо завершити цю гру з Лисом і взяти під контроль решту міста."

**Джексон** знав, що зараз не може допустити жодної помилки. Він розумів, що Освальд готується до чогось, і тепер повинен був діяти ще обережніше. Вони все ще залишалися союзниками, але кожен їхній діалог ставав небезпечним танцем на межі зради.

---

**Тим часом Брюс Вейн** зосереджувався на своєму розслідуванні, але йому також доходили новини про те, що у кримінальному світі Готема назріває щось більше, ніж звичайна боротьба за владу. Брюс почав помічати нові зв'язки між гравцями, які раніше здавалися незначними.

Одного дня він дізнався про лист, який був надісланий Джексону. Його інформатори повідомили, що вірш натякає на майбутню зраду, і Брюс не міг ігнорувати цього. Він знав, що Освальд — небезпечний гравець, і якщо він дійсно планує зраду, це може мати катастрофічні наслідки для міста.

"Мені потрібно стежити за Пінгвіном," вирішив Брюс. Він почав працювати над тим, щоб дізнатися більше про його плани і як ці плани можуть вплинути на майбутнє Готема.

---

**Наступного тижня** Джексон отримав ще один загадковий лист. Цього разу він був не віршем, а коротким попередженням: _"Він чекає твого падіння. Бий першим, або падеш сам."_ Лист був підписаний ініціалами, яких Джексон не впізнав.

Він знову звернувся до Томмі. "Це вже не просто збіг. Хтось хоче, щоб я діяв проти Пінгвіна."

"Можливо, це хтось із його ворогів. Вони знають, що зможуть скористатися з нашого конфлікту," припустив Томмі.

"Так, але що, як це правда?" — відповів Джексон, його голос був сповнений тривоги. "Якщо Освальд дійсно планує зраду, то нам потрібно підготуватися."

Томмі кивнув. "Тоді ми повинні спостерігати за кожним його кроком. Якщо він зробить хоч один неправильний хід, ми будемо готові."

Джексон знав, що тепер їхній союз із Пінгвіном перетворився на тонку гру довіри і зради. Кожен крок міг стати останнім у їхній співпраці. Але Джексон також розумів, що поки не час відкрито йти проти Освальда. Він повинен був дочекатися правильного моменту, коли міг би діяти рішуче.

Сторінка 2

Запрошення від Карло Фальконе було несподіванкою для **Джексона Рейлі**. Фальконе був легендою у кримінальному світі Готема — старий бос, який колись контролював увесь підземний світ міста. Хоча його імперія ослабла з часом, Фальконе все ще мав великий вплив. Запрошення на вечерю було не просто актом ввічливості. Це був знак того, що Фальконе визнав Джексона новим гравцем, з яким треба рахуватися.

**Вечірка** проходила у розкішному маєтку Фальконе, що знаходився на околиці міста, далеко від міського шуму і поглядів непроханих гостей. Коли Джексон прибув, його зустріли кілька охоронців, які провели його через величезний зал до приватної кімнати, де на нього чекав сам Карло.

Фальконе сидів за великим дубовим столом. Поруч із ним стояла келих вина, а його руки лежали на столі — символ спокою і влади, яка вже давно стала частиною його самого.