Наступного ранку, ще до світанку, Лівія проникла в собор.
Вона знала, що ризикує всім, але віра в Луку вела її вперед.
Під вівтарем вона знайшла замуровану нішу. Усередині — скринька, вкрита пилом і воском.
У ній — старі документи, серед них лист від кардинала Медічі, який підтверджував, що Леонардо Річчі зберіг колекцію в таємниці, аби врятувати її від грабунку.
В ту мить двері собору розчинилися.
На порозі стояв Лука — побитий, але живий.
— Вони вже знають, — сказав він. — У нас мало часу.
Вони віддали документи до прес-офісу міської ратуші, і вже за кілька годин новини облетіли Італію: ім’я Леонардо Річчі очищене.