Минуло два тижні.
Фреску у Санта-Кроче зняли з консервації — відкрилася сцена, якої не було в жодних архівах: “Повернення мандрівника”.
Поруч із нею — маленька латинська фраза: “Veritas sub umbra lucet” — «Правда сяє під тінню».
Лівія стояла перед стіною, і раптом відчула, що це послання — для неї.
Того ж вечора їй принесли листа, відправленого з Неаполя.
Почерк — той самий.
“Я не зник. Я шукаю те, що зможе очистити ім’я мого діда.
Якщо захочеш дізнатися правду — приїдь. Але будь обережна.
Деякі тіні у Флоренції ще живі.”
Підпис: L. R.
Її серце билося в шаленому ритмі.
Вона взяла квиток до Неаполя.