Тінь над Дніпром

Розділ 27.Зникнення

Темрява. Мовчання. І в її руці — флешка, що могла змінити все.

Вона дивилася на неї, намагаючись зрозуміти, чи варто відкривати її прямо тут. Та інстинкт підказував — ще рано. Вони мали відійти подалі, знайти безпечне місце… якщо таке взагалі існувало.

— Ми повинні її перевірити, — тихо сказав детектив, але в його голосі вперше з’явився сумнів. — Не тут. Але і не пізніше.

Вона хотіла відповісти, та її зупинив відчайдушний шепіт позаду:

— Зачекайте… де Роман?

Вона різко обернулась.

Порожньо.

Лише темний коридор і відлуння кроків, яких уже не було.

— Він щез! — вигукнув детектив. — Я ж весь час…

— Він нас використав… — прошепотіла вона, стискаючи флешку. — З самого початку.

І тоді її серце стиснулося. Бо вона зрозуміла: Роман знав, що це був останній ключ. І поки вони зволікали — він щез із правдою.

— Нам треба його знайти, — сказала вона, різко розвертаючись. — Якщо він встиг її скопіювати…

— То нас можуть вбити ще до того, як ми зрозуміємо, чому.

І хоч вони залишилися лише вдвох, вони не були безсилими.