Тіні на Поліссі

Закінчення

Мандрівник зробив крок вперед, прямуючи до загадкової постаті. Його серце билося в такт невідомому ритму лісу, відгукуючись на кожен шелест листя. Він простягнув руку, бажаючи торкнутися білої сукні, але в ту ж мить з глибин лісу вирвався леденячий вітер, що відкинув його назад.

Здавалося, сама природа повстала проти нього. Гілки дерев скрутилися в жахливі пазурі, а коріння видерлося з землі, наче жадібні щупальця. Тіні, що танцювали раніше, тепер набули форми страхітливих звірів, які оточили мандрівника з усіх боків.

За мить його поглинула темрява. Крики, що розривали тишу, потонули в густому тумані. Лише відлуння відчайдушних стогонів на мить порушувало мертву тишу лісу.

На ранок ліс знову застиг у спокої. Сонце піднялося над кронами дерев, розсіюючи туман і осяюючи променями землю. Вітер стих, а птахи заспівали свої ранкові пісні. Ніщо не нагадувало про нічну трагедію. Тільки де-не-де на землі валялися обривки одягу, свідчачи про те, що тут сталася якась страшна подія.

Ліс зберіг свою таємницю. І ніхто вже ніколи не дізнається, що сталося з мандрівником, який заглибився в його темні нетрі. Його доля назавжди залишилася в тіні вікових дерев.

+++++

Дякую за прочитання, якщо виявили помилки, напишіть в коментарях.

Якщо сподобалось, підпишіться і поставте лайк.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше