Тіні міста
Глава 1. Пролог. Тиша перед бурею
Еліса Верн стояла біля вікна своєї квартири й дивилася на дощовий місто. Сері вулиці, мокрий асфальт, бліді ліхтарі - усе це відбивало її власний стан: розгубленість, тривогу, непевність. Здавалося, що місто спостерігає за нею, і кожен звук - каплі дощу, скрип паркету - здавався надто гучним.
Сьогоднішній день почався, як і будь-який інший. Вона прокинулася, зробила каву, глянула на пошту. Але вже за годину все змінилося. Дзвінок на телефон із невідомого номера. На іншому кінці тиша. Потім дивне відчуття, ніби хтось стоїть за її спиною. Квартира була порожня. Серце калатало, руки спітніли.
Вона намагалася переконати себе, що це звичайне перенапруження, але внутрішній голос шепотів: "Сьогодні все буде інакше". Шепіт був наполегливим і лякав.
Еліса підійшла до столу, відкрила старі листи. Серед них - повідомлення від незнайомця:
"Ти занадто довго дивилася в очі темряві. Прийшов час дізнатися правду".
Вона моргнула. Хто це написав? Як дізнався? Чому саме ці слова?
Світ, який здався їй звичним і безпечним, почав тріщати. І хоча вона ще не знала, у який бік піде ця тріщина, відчула одне: назад дороги немає.
Глибокий вдих. Дощ посилився, але їй було байдуже. Місто розчинялося, залишаючи лише відчуття небезпеки.
І тоді пролунів тихий, але чіткий скрип за дверима квартири.
Еліса завмерла.
#356 в Детектив/Трилер
#1135 в Фентезі
Відредаговано: 15.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
