Тінь моєї душі
Запис, якого не писали
Вона сиділа вночі на кухні, у старому светрі, з чашкою холодного чаю. Руки — не тряслись, але серце було як камінь. Її світ — вже не її. Щось було порушено.
Взяла щоденник просто з полички — і відчула: він став важчим.
---
Новий запис.
На останній сторінці, яку вона залишала порожньою, з’явився запис.
Чорні чорнила. Почерк — стиснутий, загострений. Як у людини, що ніколи не забуває.
> *«Дві душі — дзеркало і тінь. Але є Третя — та, що стоїть осторонь.
Вона пам’ятає обидві. Вона тримає баланс.
Ти зламала одне, відмовилась від іншого — тож тепер вона пробуджується.
Якщо хочеш врятувати світ, який покинула,
якщо хочеш зберегти цей, в якому залишилась —
знайди Місце Переходу.
Там, де вода не відбиває,
де птахи не літають,
де тиша говорить голосом того, хто мовчить.
Встигни до другого місяця.
Потім Варта закриє прохід.
І тоді — Третя стане Першою.»*
---
Реакція Вероніки.
Вона відчула щось більше, ніж страх.
Це було усвідомлення, що її історія — не перша. І не остання.
Третя душа?
Сторонній спостерігач? Варта?
Це вже не просто містика — це багатошарова реальність, де її вибір порушив порядок.
Вона підіймає очі. У вікні — повний місяць. Другий цього місяця.
Блакитний місяць.
> — "Я маю тільки кілька днів…"
І дзеркало в коридорі саме повільно розвертається до неї. Вперше — вона не боїться.
#859 в Фантастика
#629 в Містика/Жахи
Відредаговано: 17.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
