Обряд Відділення

Ніч. Дощ.
Квартира була задушливою, наче простір сам почав гнити від присутності чужої сутності. Дзеркала вона завісила — всі, навіть екран телефону. Але бачила її навіть у склі чайника. У погляді чорного кота біля під’їзду. У тіні власного волосся.

---

Початок ритуалу.

На останніх сторінках щоденника з’явилися нові записи — написані її ж почерком, хоча вона точно не писала.

> *"Коли душі злипаються, тільки те, що існувало до народження, здатне їх розірвати.
Тобі потрібні три речі:

1. Символ в'язі (медальйон)

2. Джерело пам’яті (своя кров)

3. Місце звороту (коло солі на землі)"*

> «Не дивись в очі. Навіть свої.»

---

Ритуал.

Вона вимкнула світло.
Запалила свічки — три.
Насипала сіль у формі кола просто на дерев’яну підлогу. Усередину кола поклала медальйон.
Пальцем порізала шкіру — крапля впала на срібло. І тоді… вогонь у свічках почав тремтіти в унісон з її диханням.

> — Я не хочу тебе, — прошепотіла вона.
— Але я вже в тобі, — відповів голос з її рота.

Вона впала навколішки.

> — Залиш мене. Я не твій дім.
— Але ти — мій борг, — відповів голос.
— Що тобі треба?!
— Закінчити те, що ти не змогла. Що втекла. Що… зрадила.

Свічки згасли. Все стало чорним.

---

Транс.

Вона опинилася в лісі.
Ніч. Місяць повний.
Перед нею — вогнище.
Навпроти — вона. Точна копія. Одягнена в чорну сукню, волосся зібране.
Та жінка плакала, але очі світилися золотом.

> — Я не хочу тебе нищити, — сказала інша. — Я просто не хочу знову померти на самоті.
— Але ти не я.
— Ми — обидві. Ми розірвані. Якщо ти проживеш — я зникну. Якщо я — то ти станеш відлунням.

Вероніка простягає руку — обійняти. Але та — відступає.

> — Ти маєш вибір.
Злитись. Або розірвати навічно.

Вона повертається до тіла. Очі розплющуються.
Свічки палають знову. Сіль стала чорною.
Медальйона нема.

Тиша.

> "Я зробила вибір," — думає вона.

Але чий це голос?

---

Вона прокинулася — та світ ледь не той.

У її відображенні більше не світяться очі. Вони чисті.

Але… вона не пам’ятає певних речей. Улюблену пісню. Свій перший поцілунок. Ім’я того, кого колись кохала.

Щось пішло. Але щось залишилось.