Вирвавшись із тріснутої арки тунелю, трійця вилетіла до знайомих підвальних приміщень старої бібліотеки Роузвудів. Дерев'яні стелажі тут хиталися, книги сипалися додолу, а повітря заповнювалося запахом звичайної побутової гари та пилу. Нора важко впала на коліна, хапаючи рваними ковтками холодне повітря. Жодного туману в голові — її свідомість була кришталево чистою.
Синій спалах поруч засвідчив появу Джуліана. Привид виглядав дещо виснаженим, але на його обличчі трималася спокійна посмішка.
— Непоганий забіг для початку тижня, напарнице, — тихо промовив він. — Корнеліус втратив стабільність порталу, але увесь маєток почне поступово приходити в рух. Нам потрібно знайти Елеонору.
Нора зупинилася біля таємного проходу в дальньому кутку кімнати, звідки лунав тихий стогін і стукіт маятника. Вона різко обернулася до супутників, на ходу ховаючи пістолет у кобуру.
— Чекати не можна, — промовила вона рішуче. — Корнеліус сказав, що Елеонора намагалася запечатати портал і «пише нові сторінки нашої історії». Це означає, що вона перебуває в зоні прямого впливу головного часового вузла.
Джуліан підійшов ближче, спираючись на тростину:
— Ти маєш рацію. Корнеліус не став би тримати її внизу, біля самої петлі. Найімовірніше, її замкнули у старому архівному кабінеті на верхньому ярусі вежі, де сходяться всі житлові лінії маєтку.
Артур боязко зробив крок уперед:
— Якщо це вежа, то туди веде старий службовий ліфт із бібліотеки. Тітка Елеонора казала, що це єдиний шлях, який не залежить від головних сходів, якщо в будинку починається магічний збій. Але чи витримає він після такого вибуху?
Нора міцно стиснула зуби. Вибору не залишалося.
— Перевіримо на місці, — кинула вона, першою крокуючи до темного коридору. — Якщо ліфт заблокований, підемо пішки сходами. Головне — дістатися туди раніше, ніж Корнеліус вирішить остаточно переписати правила цієї гри.