Тіні літніх вечорів
Глава 14: Лист до літа
Настав лютий, і зима поступово почала здаватися довшою, ніж хотілося. Я все більше ловила себе на думках про літо. Я уявляла собі, як ми з Машкою знову гуляємо до річки, як я побачу Марка і, можливо, нарешті скажу йому все, що накопичилося в моєму серці.
Одного вечора, сидячи біля вікна зі своїм щоденником, я вирішила написати листа. Це не мав бути звичайний лист, який я наважуся відправити. Скоріше, це був лист для себе. Я писала про все, що відчуваю: про страхи, про сподівання, про те, як я боюся розчаруватися, але водночас хочу спробувати.
"Дорогий літо," — почала я, наче звертаючись до друга. "Принеси мені шанс побачити його знову. Допоможи мені зрозуміти, чи це справжнє. І якщо так, дай мені сміливість бути чесною з собою."
Я заховала лист у свій щоденник. Він став моїм секретом, моїм оберегом, який мав допомогти пережити ці нескінченні зимові дні.
#451 в Сучасна проза
#726 в Жіночий роман
Відредаговано: 19.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
