Тіні літніх вечорів

Глава 13: Мрії і страхи

Повернувшись до міста, я відчула, що Різдво залишило в мені щось більше, ніж просто теплі спогади. Воно наче розбудило в мені щось нове, ще не зовсім зрозуміле, але важливе. Мені хотілося знову пережити ці моменти — і в той самий час я боялася, що вони залишаться лише у минулому.

Марк став тією думкою, яка переслідувала мене в кожній дрібниці. Коли я дивилася на фото, яке Машка відправила мені, я згадувала, як він дивився на мене, як його голос звучав у наших розмовах. Усе це було наче пазли, які складалися у щось нове — щось, чого я ніколи раніше не відчувала.

Але водночас я боялася цих почуттів. Що, якщо це просто моя уява? Що, якщо для нього це були лише звичайні моменти, які нічого не означали? Я навіть не знала, як йому про це сказати — та чи взагалі варто було? У 13 років мені здавалося, що всі ці емоції надто великі для мене, наче я не готова їх витримати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше