Але Елліс... більше не був їхнім рабом. Він вперше сам
перебудував сон. І не в кошмар. А в спогад. Він повернув себе туди, в притулок.
У вікно. Маленький, мовчазний. І поруч — він сам, дорослий. Дивиться на себе. І
шепоче: «Ти не зобов'язаний бути Тінню. Ти можеш вибрати.» І світ вибухнув світлом.